Улюблена стерва🍒

👑Цілу вічність👑

- аааа! Коді, це твій сюрприз?! - я була в приємному шоці бо переді мною стояв чорний, великий байк
- так... тобі подобається?
- Коді, ми, що будемо з тобою? На ньому? Кататись? Зараз?! - мене розпирало від щастя. Я сміялася, стрибала, хлопала... словом чим би дитина не тішилась...
- ну я так хотів по крайній мірі - Коді дивився на мене і посміхався.
- я дуже радий, що тобі подобається
- блііін, Коді, ти вмієш на ньому їхати? - я говорила з захопленням
- так...
- так чого ми чекаємо?! Давай, давай!
Я стала залізати на нього але Коді схопив мене за руку і відтягнув від байку.
- щоо? Щоо?
- мала, я не настільки добре вмію їхати на байці щоб кататися без шлему. - Коді дістав два великих чорних шлема.
- але я буду в ньому негарна - застогнала я
- ти в ньому прекрасна - він натягнув мені на голову шлем. - ти теж - я вказала пальцем на його голову.
- звичайно, звичайно - Коді закотив очі і рукою взявся за мій палець, а тоді притягнув до себе і теж швидко одягнув. Потім хлопнув рукою по попі і
сів за руль, а я примістилась ззаду нього.
- тільки тримайся дуже, дуже міцно за мене. - турботливо сказав він
- добре - вціпившись двома руками в його прес я притулила свою голову до його широких плечей і закрила очі. Я вперше сиділа на такому байку.
- не боїшся?
- трошки - відповіла я - але щось ти пізно спитав. - ми посміхнулись.
- все буде класно - він погладив моє коліно і знову взявся за руль. - поїхали?- Коді завів байк. Мене пронизали ці  вібрації. Я все ще не відкривала очі. І ніби приклеїлась до його спини. Ми рушили з місця... вже з перших секунд байк розігнався до божевільної швидкості. Я заверещала..  і не від страху, а від тих шалених почуттів. На вулиці вже вечоріло, а тому по дорогах загорались світла, вивіски та фонарі. Мені не зрозуміло як він на такій швидкості їде...  обганяє інші автомобілі. Я дивилась вгору як на фоні фіолетового неба видніються тіні високих пальм. Ми кричали та сміялися. Нас переповнювали ємоціїї
- Я КОХАЮ ТЕБЕ, КАЙЛІ!!
- І Я ТЕБЕ КОХАЮ!
Мені здавалось, що ми кричали голосніше світу, але насправді в цьому великому місті на нас всім все одно. Ми належимо один одному. Ми могли вічно літати з ним по вулицях Лос-Анджелеса. Та нам прийшлося зупинитися на заправці. Ми встали з байка і Коді зняв з мене шлем. Він провів рукою по моєму волоссю поправляючи розвіяне волосся. Тоді приблизив мене до свого обличчя і ніжно поцілував.
- може кави? - відхилившись спитав Коді.
- я не проти
Ми взялися за руки та пішли в магазин цієї заправки. Я одразу пішла до автомата з кавою. Але Коді затягнув мене в туалет і притиснув до стіни. Мої руки він підвів в гору і тримав своїми сильними руками. Водночас прижимаючи мене всім своїм тілом. Він жадібно цілував мої губи прикусуючи то верхню то нижню мою губу.
- мене так заводить вся ця атмосфера - він впився в мою шию... а я закрила очі
- мені теж дуже добре з тобою - відповіла я, а Коді підвів голову і дивився мені в очі. Він посміхався.
- в мене таке відчуття, що ти п'яний...
- так... так я оп'янів від твоєї краси, голосу і тіла.
- от і чудово, отже нам терміново потрібна кава. - я відштовхнуло його недалеко від себе, а тоді повернулась достатньо близько до нього задом і через секунду пішла. Він справді виглядав дуже збудженим. Ми взяли дві кави і вийшли на вулицю.
- фууух там так жарко - я помахала рукою перед обличчям.
- поряд з тобою мені весь час жарко... - сказав Коді і обійняв мене за талію. Коли я трохи остила то стало прохолодніше так як на вулиці вже було пізно і віяв холодний вітерець. Коді був близько до мого лиця, ми стикнулися нашими носами... а він стягнув з себе джинсову куртку і одягнув її на мене. Тоді знову поцілував в губи.
- ми ще будем кататись?
- хоть цілу вічність з тобою - сказав Коді...
💫💫💫💫💫💫💫💫💫💫💫💫💫
✔💫🐇👑❤Пишіть в коментарі як вам???? 🍒👑🍷🐇