Випадкова зустріч...

Частина 1

-Аніка!Скільки можна спати?Прокидайся уже! Чи ти знову хочеш запізнитися на пари-сказала мама

-Ще п'ять хвилин.Будь ласочка

-Швидко вставай та приводь себе в порадокє.Я з татом чекаю тебе на кухні)

-Після маминих слів я швиденько поплелася в душ.Після душу я почала одягатись.

Я одягнула біле пляття та балетки.Накрутила локони та спустилася до батьків на сніданок.

Коли я спустилась на кухню батьки вже снідали мій улюблений торт із млинців зі згущеним молоком

-Доброго ранку доню,як спалося?-запитав тато

-Погано!-сказала засмученим голосом

-Чому?Щось сталося?-схвильовано запитав тато

-Ні,просто я не виспалася

-Можливо сказати своєму водієву щоб відвіз тебе?-запитав тато

-Було б чудово,але щоб він був без запізнень

-Добре,дякую за сніданок люба,млинці чудові,я поїхав-сказав тато і вийшов з будинку

-І справді мам торт чудовий,дякую

-Після цього я попрямувала до машини.

До коледжу ми їхали 20 хвилин

Біля школи я зустріла Лію,я підбігла до неї і ми обнялись.

-Ані,ти де була?Я до тебе цілий ранок дозвонитись не могла?

-Я....проспала!

-О боже як же я зразу не догадалась.Це ж Аніка Томсон,яка постійно запізнюється-сказала Лія і ми почали сміятися

-Пішли на пари 5 хвилин залишилося до початку.