Фальшиві ледарі

Розділ 54 - Що робити, якщо мій хлопець не любить вчитися?

***

Хоча в екзаменаційній залі було багато дрібних відволікаючих рухів, там залишалося надзвичайно тихо. Лао Тан випадково пройшов повз їхній ряд до кафедри, не підозрюючи, що в той момент, коли він відвернувся, в повітрі почали літати паперові кульки.

– Не передаю відповіді, – у долоні Хе Джао було порожньо, жодних записок. Рука Сє Ю була трохи холодною, і він не втримався, пробурмотів: – ...Я ще минулого разу хотів це зробити.

За вікном краплі дощу билися об шибку, малюючи кола.

Минуло трохи часу, й Сє Ю запитав:

– Закінчив?

– Ще ні, – відповів Хе Джао.

– ...

– Зачекай ще трохи.

Сє Ю завмер, йому хотілося і зітхнути, і засміятися водночас:

– Ти негідник?

Коли Лао Тан збирався пройти повз них, негідник неохоче відпустив руку Сє Ю. Учитель зупинився біля парти Хе Джао на кілька хвилин, глянув на його бланк. Чим довше дивився, тим глибше хмурився. Нарешті, з якимось дивним виразом на обличчі, тяжко зітхнув, дивлячись на бланк відповідей, заповнений відповідями з обох боків:

– ...

Коли Лао Тан відійшов, Хе Джао штовхнув Сє Ю ручкою й спитав:

– Це він що мав на увазі?

– Джао-ґе, чому б тобі самому не глянути, що ти написав? – сказав Сє Ю. – Невже в тебе й справді немає жодного уявлення?

Закінчивши говорити, Сє Ю відчув певну безпорадність. Цей ідіот дійсно не мав уявлення.

За таких жахливих оцінок, коли навіть вісім волів не витягли б його вище прохідного бала, Хе Джао все одно вважав, що впорався добре, і був сповнений упевненості.

Після закінчення ранкового іспиту, під час обідньої перерви, всі в основному перевіряли свої відповіді.

– Джао-ґе, твій талісман не спрацював. Я помилився в декількох математичних задачах, – Вань Да повернув амулет Хе Джао. – Ти повинен залишити його собі.

– Я теж думаю, що він марний, – Хе Джао взяв свій телефон. – Сьогодні вранці я складав свій перший іспит з китайської мови, і Лао Тан навіть зітхнув, дивлячись на мою роботу. Я запитаю продавця.