Пройшов місяць відколи я не спілкуюсь з Кірілом. В нас літні канікули і це дуже добре, як би не канікули мені би знов прийшлося бачити цього придятєля.
Завтра моє День народження і я вирішила запросити тільки Юлю. Крім неї в мене нікого більше не має (Ну батьки тож є, але не для днюхи).
Я взяла гроші з копілки і пішла купляти продукти на завтра.
Коли я поверталася з магазину я почула шумні кроки які прислідували мене. Я прискорила рух і той хто був заді також. На вулиці людей зовсім не було тому що я проходила повз "заплутані вулички" де людей майже не має. Я боялась обернутися і подивитись хто це, тому я ще більше прискорила рух і бігла з дуже швидкою швидкістю. В мене від страху серце калатало!
Як тут мене схвалили чиїсь руки і почали доторкатись до мого тіла, а потім я побачила як він витягнув ніж і наближав його до мене.
- Як що ти закричиш...Тобі буде дуже погано.
- Я не боюсь - з СТРАХОМ сказала я.
- А ти дуже сміла, мені такі подобаються.
В нього було закрите лице маскою. Я не могла бачити хто це був. Його ніж наближався до мого лиця і він водив ним по моєму тілу.
Потім він почав зачіплятись до мене...мацати мене...обнімати і я стала кричати. Він відкрив пов'язку тільки на половину свого лиця і почав цілувати мене в шию...
Аааааа.....поможіть.....прошуууу.....будь лааакаоаоагдідц....
Він закрив мені рот і я не могла сказати ні слова. Щеб чуть - чуть і він починав би оголяти мене але перед своїми очима я вже його бачила лежачого.
Кіріл стояв переді мною...Він бачив мої сльози, мої рани і синці...Він підбіг до мене і обняв мене...
- Як би не ти....
- То ти би своє Д.Н празнувала в лікарні...
- Ти вмієш розвеселити...А звідки ти знаєш що в мене завтра днюшка???
- Юля сказала! І ми тобі сюрприз готуємо! Я здається проболтався, але як що щось то ти НічО не чула....
- Ахахаха.....окей)))
Він привів мене додому і я заснула в нього на руках...Він здавався мені дуже піклуючим і я відчувала себе як за кам'яною стіною!!!
