Зазвичай я встаю рано тому що кожного ранку іду на пробіжку, але сьогодні мені було лінь. Зі мною таке уперше!
Я встала і пішла в ванну кімнату і зробила всі свої необхідні речі, такі як: накрасилась, вмилась, ну і попісяла(це зовсім необов'язково казати але...але хай буде).
Я оділа свої любимі кеди, білий топ, джинсову курточку на верх і короткі шортики. Я вийшла з дому дожовуючи свій ранній бутер. Я йду в школу кожного ранку з Юлькою (моя найкраща подруга), вона блондинки з коротким волоссям і голубими очима.
Ми зайшли в клас і сіли на наші місця.
Тут заходить наша класна керівничка "що вона тут і зараз нафік робить? В нас урок географії а не геометрії"
- Добрий ранок мої дорогі учні! - сказала наша керівничка. Вона вперше з такою повагою до нас звертається.
- Сьогодні я вам представлю нашого нового учня!
В клас зайшов якись хлопець.
На вигляд крутий і багатий.
З білим, покрашеним волоссям, піднятим на верх, з синіми як океан очима і з чарівною усмішкою. Вперше коли я його побачила я подумала:
"Самовлюбленний бабнік" але дівчата вішають крючки на таких як він! Навіть Юля на нього задивилась.
- Зашибісь який він крутий, класний, модний, симпатичний...
- Ей! Ти чогоо! - перебила її я.
- Юля, тобі потрібно пересісти туди - з усмішкою сказала учілка.
- Ееем... чому це? - перебила я.
- Тому що Киріл сяде біля тебе!
- Щоооо???
Цей "Бабнік Киріл" мені зразу не сподобався, а ще як назло його посадили разом зі мною.
А від нього дуже гарно пахне! Ммм...який крутий запах! Я до нього приблизилась навіть незамітивши цього.
