Ранок починається не з кави..

Діагноз Фелікса..І..

*В лікарні*
Хьонджин: лікаре, скажіть що з ним все буде гаразд.
Л-лікар
Л: я не можу нічого гарантувати, рана була достатньо серйозна, тому тоя навіть не можу сказати коли він прокинеться.

Хьонджин впав у розпач, цілу ніч він провів з Феліксом тримаючи його за руку.

Хьонджин: Феліксе, прокинься будь ласка, мені так погано без тебе..
З цими думками Хьонджин заснув. На наступний ранок Фелікс так і не прокинувся, Хьон думав,що це кінець. Так проходили дні за днями, і от пройшов майже тиждень як Фелікс лежить у відключці.
Хьонджин як завжди сидів біля Лікса і молився щоб той прокинувся. Раптом Фелікс почав відкривати очі.
Хьонджин: Феліксе? Нарешті ти прокинувся, я покличу лікаря.
В палату ввійшов лікар.
Л- Що ж, твоя рана вже почала загоюватись, не дарма ти пролежав у відключці майже тиждень.
Хьонджин: дякую вам.
Фелікс- Хьонджин? Я так радий тебе бачити, я думав більше ніколи не побачу тебе, не зможу навіть доторкнутись до твоїх теплих рук.
Він почав плакати, Хьон обійняв Лікса і почав заспокоювати.

*День виписки*
Фелікс: нарешті ми будемо вдома.
Хьонджин промовчав.
Цілу дорогу Хьон був мовчазний, Фелікс відчував себе трохи ніяково.
*Вдома*
Хьонджин грубо відкрив двері і зайшов в середину. Фелікс був здивований поведінкою хлопця.
Фелікс: Х.хьон? Що з тобою таке, ти сам не свій..
Хьонджин: Відчепися а.
Фелікс був дуже засмучений через такі слова.
Фелікс: Хьон? Чому ти так себе ведеш? Де той радісний веселий Хьонджин якого я знаю.
Хьонджина рознерували слова хлопця і той вдарив того так, що Лікс впав на підлогу.
Фелікс: щ.що, Хьон та що з тобою вбіса таке? Чому ти зараз б'єш мене через такі дрібниці?
Хьонджин розізлився не на жарт і грубо завів Фелікса в підвал.
Фелікс: невже за цей час що я був у лікарні він настільки змінився? Він більше не любить мене?
З цими думками Фелікс заснув.
*Ранок*
В підвал заходить Хьонджин, він кинув піднос з їжею бідному хлопцю.
Хьонджин: поїж, мені не треба щоб ти зараз помирав.
Фелікса знову почали мучити думки чому Хьон такий холодний до нього. Все ж Лікс вирішив поїсти. Майже весь день він провів у підвалі
Тут знову заходить Хьонджин, від нього був неприємний запах алкоголю. Фелікс побачив хлопця і відчув цей аромат.
Фелікс: Хьон? Що таке?
Хьонджин: не лізь у не свої справи.
Хьон почав ізбивати Фелікса.
Бідний лікс лежав весь в крові.
*Ранок*
Фелікс прокинувся від якихось дивних звуків, хоча йому було і важко ходити він зміг встати і перевірити.
Він тихо відкрив двері, які на диво були не зачинені і перевірив чи є десь поблизу Хьонджин.
Лікс почув,як в кабінеті на другому поверсі Хьонджин розмовляє по телефону і вирішив вийти з підвалу. Хлопець ішов на ті дивні звуки, він дійшов до бібліотеки. Фелікс обережно відчинив двері і зайшов туди, там він не побачив нічого підозрілого, але одна книга. Вона була в дивному положенні, вірніше лежала так, як фізично не могла. Вона наче була приклеїна в такій позі. Не довго думаючи Лікс підійшов до неї і почав роздивлятися, звуки ставали все голоснішими, але не настільки голосно що їх міг би почути Хьонджин. Фелікс випадково зачепив ту книгу рукою і головний стенд з іншими книжками почав перетворюватись на якийсь таємний прохід.

Хлопець був шокований так як він ніколи не бачив в цьому домі потайних ходів.
Лікс вирішив піти туди. Там його зустріла довгі сходи вниз. Це все було схоже на якийсь середньовічний замок, цю темряву освітляли лише де-не-де розставлені факели. От Фелікс вже спустився і вдалині побачив якийсь силует прикутий наручниками до холодної, сирої стіни. Ліксу стало ніяково але вирішив глянути хто це. Обережно йдучи він заодно захопив факел який був на стіні і почав іти до тієї особи. Тихо запитавши хто це Фелікс був шокований і одночасно зляканий.
Лікс побачив побитого, повністю в ранах Хьонджина.
Фелікс: Х.хьонджин? Ц.це ти? Але як?
Фелікс: хто тоді в домі?
Хьонджин: Л.лікс, як добре що він нічого з тобою не зробив, весь цей час я тільки і міг,що переживати за тебе.
Фелікс: Я нічого не розумію. Спочатку ти холодно відносишся до мене, б'єш до крові а потім говориш що переживав за мене. Як таке можливо?
Хьонджин: цей чорт тебе посмів бити, я не спущу йому це так просто з рук.
Фелікс: Хьон, я нічого не розумію, хто він, чому він так схожий на тебе?
Хьонджин: я і сам не знаю. Допоможи мені звільнитись, невідомо коли він прийде сюди.
Фелікс почав шукати те, чим можна б було розімкнути кайдани. Він знайшов якийсь тоненький цвях і спробував розімкнути наручники. Через декілька хвилин руки Хьонджина були вільні.
Як тільки хлопець встав у кімнату заходить він. Повний злості так названий Хьонджин. Фелікс і Хьон не знали що зробити, як тут Хьонджин починає підходити до них..