У Цілительки

1 0 0
                                    

в мене так багато прищів на лиці що якась не знайома на вулиці порадила мені сюди зайти?! Але так я її послухалась. І ось тепер я стою перед клінікою? Не знаю. я чую шум міста позаду мене. Чую машини які проїжджають позаду. Сміх людей, веселий дзвінкий. Розмови. Всі діляться новинами. Цікаво про що ж вони говорять.Здається вони ні про що не переживають. Ці люди вільні, вільні від проблем, вони напевно не мають жодних хвороб. А може тільки вдають? Цікаво як це бути щасливою? Я підняла голову і побачила надпис .Вивіска над дверима була стара напевно дуже стара, фарба вже відпадала. На вивісці зеленими буквами було написано "Цілителька". Так це тут.
Двері були дубові але зі вставкою скла в середні так щоб було видно що там знаходиться. Я не знала чи треба постукати чи зайти але подумавши що  це клініка я зайшла. Коли я відкрила двері пролунав звук двох дзвіночків які часом вішають на двері. Підлога була як у бабусі в селі, дерев'яна та скрипуча. Сонце була на заході тому з двох вікон на підлогу падало жовто оранжеве світло. Цього було досить щоб побачити що на стіні яка пофарбована на салатовий колір злізає фарба.. але запах від був чудовий свіжий якби я занурилася в ліс з гучного міста.. мені раптом захотілося спати. *Я знову втрачаю свідомість.. тількі не це...Я побачила як з прилавку зривається якась пані..? Її волосся таке гарне. Густе.. Русяве. Я ще ніколи не бачила такого гарного волосся.Я відчуваю що я провалююся кудись. Її очей майже не видно через товсті окуляри, але я помічаю, карий, а може чорний прекрасний колір її очей.. більше нічого не пам'ятаю..
Я просинаюсь на галявині? О так я бачу небо, соснові гілки.. теплий вітер обвіває моє обличчя,але відчуваю те що я не лежу на землі це здається ліжко.. ЩО В БІСА ЛІЖКО РОБИТЬ В ЛІСІ!!!?? Я хотіла піднятися але тут.
-Стій!! Не піднімайся ти маєш відпочити! Сказала прекрасна пані? Її голос був чудовий, схожий до співу птахів або до дзюркотання чистого струмка до шуму дерев у лісі або до пухких білих хмар. О ні в цьому світі не має звуку такого ж прекрасного як її голос. Ні де не має і ні де й не буде.
Вона підбігла і одразу поклала свою руку мені на лоб.. Її шкіра була гладка як у маленької дитини.Я думала вона хоче перевірити чи я не гаряча. Але тут я відчула прекрасне відчуття. Від її руки якби пливла енергія. Я відчула що голова  одразу перестала боліти. Це відчуття я не знаю що це але линуло моїм тілом, я відчула адреналін у крові але раптом мої очі почали склеюватись і я знову заснула довгим і міцним сном.


You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Apr 11 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

загублені думки?Where stories live. Discover now