Тут Має Бути Назва

#1

"Я надіявся що замість мене президентом виберуть Гунхільдрд чи Гань Юй" промовив Дайнслейф дивлячись на листок в своїх руках

"Ну, це не дивно, ти доволі відповідальний" відповів його найкращий друг Хальфдан "Кого думаєш запросити в студентську раду?"

"Тебе очевидно... І можливо Дев'ятого..."

"І все? Як щодо близнюків?"

Дайнслейф похитав головою і почав збирати речі

Дайн уже збирався вийти, але в клас зайшов Кейа, харизматичний і доволі таємничий учень

"Хочу тебе привітати Дайнслейф, не усім вдається отримати честь бути президентом студентської ради" Кейа драматично поклонився

"Чого ти хочеш Альберих?" роздратовано запитав Дайнслейф

"Не хочу тобі нав'язуватися, але місце у студ. раді. Надіюсь ти мене запросиш, по старій дружбі" Кейа мило посміхнувся

"Яка стара дружба? Альберих, не вигадуй"

"Який ти нудний.... Гаразд, до завтра президенте"

Дайнслейф знову роздратовано зітхнув і вийшов з класу. Хальфдан знизив плечима і пішов за ним

----------

"Хей! Усе в порядку?" запитав Хальфдан коли він з Дайном уже були на вулиці "Ти надто нервовий..."

"Я в нормі. Просто Альберих прекрасно знає як вивести мене з себе"

"Думаю все ж таки варто запросити його в студ. раду. Можливо у нього доволі... дивний характер, але він відповідальний і вміє справлятися з обов'язками"

"Саме тому він прогулює уроки і відлинює від клубних активностей?"

"Але ти плануєш запросити Дев'ятого, а лінивішого учня в нашій школі не знайти"

"Ну... Можливо ти маєш рацію... Гаразд, я ще трохи подумаю"

Хальфдан ніжно посміхнувся коли його друг вирішив все ж таки обдумати це

Через 10 хвилин вони нарешті дійшли до автобусної зупинки

"До завтра друже" попрощався Хальфдан коли приїхав його автобус. Дайн і кивнув і пішов в бік свого дому