перекладена бруківка
веде до ялинки.
тої самої новорічної,
що у центрі столиці.
вона гарна, я не заперечую.
але придивившись, у ній можна побачити обличчя
захисників, яких могли врятувати,
але не врятували, бо ялинка важливіша.
прислухавшись до гаміру,
можна почути зойки матері,
син якої повернувся на щиті.
ні, наша держава не ідеальна.
але я люблю її усім серцем!
ні, наші люди не ідеальні:
почитайте новини про ухилянтів і сепарів.
мені страшно за ненароджених дітей
і за країну, у якій їм жити.
але кому, як не нам, час
все кардинально змінити?!
