Мафіозі та його Ангел 2

Розділ 12

Aлессіо

Моє серце шалено билося, коли я подався до кімнати з піаніно. Піт котився з мого чола на задню частину шиї. Зупинившись перед кімнатою, я поклав руку на ручку. Я тяжко зітхнув, відчуваючи, як стискається горло. Я почував себе так невпевнено. Хвилювався. Був наляканий. Паніка піднялася як жовч у моєму тілі, і мої нерви поколювали. Кожної хвилини, проведеної без Айли, мені здавалося, що я божеволію. Моє серце боліло без неї. Мені потрібна вона. Мій ангел.

Хотілося б, щоб вона дала мені можливість пояснити все. Судячи з того, як усе закінчилося цього ранку, я навіть не був певен, чи опиниться вона в кімнаті з піаніно. Але я все ще сподівався. Кров ринула в мої вуха, і мій пульс злетів до небес, коли я відчинив двері. Море занепокоєння стиснулося в моєму животі, коли я виявив, що кімната темна та порожня.

Мого Ангела тут не було.

Хвиля болю пронизала мене, коли я ступив назад. Як я так усе зіпсував? Я повинен був просто прийняти мої почуття замість того, щоб намагатися боротися з ними.

Тепер... тепер я, мабуть, втратив свого Ангела.

Моє серце стиснулося... Ні, вона була моєю. Моїм усім. Я б попросив її вислухати мене, навіть якби мені довелося прив'язати її до ліжка. І вона вислухає мене. Від думки прив'язати її до ліжка, слова Айли пролунали у моїх вухах: "

Він мене бив. Він приковував мене до нашого ліжка і потім бив мене, якщо я робила щось не так або якщо він вважав, що щось не так".

Я завмер, мої груди стиснулися. Закривши очі, нова хвиля болю вразила мене з новою силою.

Я не думав, що Айла пройшла через усе це. Думка про те, що вона переживає так багато болю, змусила мою кров закипіти, поки монстр всередині мене вирував, бажаючи пролити кров. Його кров...

Коли я дістану цього виродка, йому кінець.

Знову розплющивши очі, я дивився на порожню залу. Айлі треба було знати, що вона означала для мене, наскільки вона була важливою для мене. З новою вірою я відчинив двері до нашої спальні, але насупився, виявивши, що кімната порожня.

Вона має бути у своїй кімнаті. Минула ніч була чистою тортурою. Я виявив, що не можу спати без неї. Але сьогодні ввечері це зміниться. Підійшовши до її спальні, я постукав у двері, але відповіді не отримав. Мій кулак кілька разів врізався у двері, але була лише тиша. Зніяковівши, я відчинив двері, але ця кімната теж була порожньою та темною.