Може годі намарно писати
Ті листи, що горять у вогні,
Потопили їх долі причали
Прикопали у чорній землі.
Хто є я і є слово далеке?
Хто диктує мені цей буквар?
І для чого мені так далеко
Захотілось побігати у даль?
Я вже знаю, хто буде зі мною
На поромі надії і мрій.
Як же добре носити з собою
Ті квитки до нових берегів.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Nova
ПоезіяКоли почуєте спів серед чистого поля, то знайте ж, то біла степова відьма вийшла на танок із травами аби привітати вранішнє Сонце. Що не день, то нова пісня лине з її душі через уста до вашого серця. Почуйте ті, хто має почути.
