꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 60: Смерть на порозі

- Поцілуй і я припиню!

- Пха-хах! Добре, добре! - Мейлі підвівся з ліжка і з ніжністю у погляді поцілував того в щічку.

- Ей! Чому тільки в щоку? - ображено глянув на нього Рей.

- Ти не казав цілувати у губи! - він висунув язика.

- Ну все... зараз залоскочу до смерті! - підступно посміхнувшись, Рей повалив його на ліжко і почав нещадно лоскотати.

- Стій! Аха-ха-ха! Почекай..! - Мейлі підвівся і витяг з-за спини свій телефон, видихнувши. - Фух.. я думав, що вже роздавив його.

- І що? - видав парубок, обійнявши його. - Якби поламав, я б новий купив.

- Уф! Не купуй нічого! - надувся Мейлі і сів на ліжку. - Ти ще повинен відвезти назад ту купу одягу, що без мого дозволу накупив!

- Пх, нічого я не повинен повертати, - простодушно відповів Рей і ліг поряд з ним. - Тобі ж сподобалися речі.

- Так, але...

- От і все.

Мейлі надув щоки і ліг, обіймаючи того.

- Не хочу, щоб ти їхав завтра до Бельгії...

- Я дуже скоро повернуся, сонце. Правда.

Помовчавши трохи, Мейлі взяв у руки свій смартфон, запропонувавши:

- А давай, ми зараз перевіримо відеозв'язок?

- Так хочеш випробувати камеру? - Рей усміхнувся і теж дістав з кишені свій смартфон. - Що ж, давай. Дзвони мені, як я й показував.

- Угум. - Мейлі піднявся з ліжка.

- Ти куди?

- На вулицю.

- Навіщо?

- Щоб можна було бачити та чути тебе з екрану без стороннього голосу.

- Хах, тоді йди, а я по сиджу тут.

- Гаразд! - він взувся і вийшов з вагончика, включаючи відеодзвінок.

- Ку-ку, - пролунав знайомий голос із телефону. Рей помахав йому рукою і посміхнувся.

- Як чути? Не перебиває?

- Ні! - з яскравою усмішкою відповів Мейлі, махаючи в телефон.

- Добре мене бачиш? Що я показую? - Рей відправив йому повітряний поцілунок і підморгнув.

Мейлі почервонів і відвернув екран. Не відповівши тому.

"Цей хлопець... такими темпами я не відпущу його завтра нікуди..."