꧁Get into my heart. 🇺🇦Українською꧂

Частина 60: Смерть на порозі

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

В операційній не затихали перекрикування лікарів:

- 200 вольт!

- 1, 2, 3 ... Розряд!

- Пульс 150 і росте! Тиск 80 на 40, падає!

- Ще раз. Готуйтеся. Розряд!

- Термінове переливання крові. Швидше!

- Він не може дихати, він задихається!

- Кисневу маску сюди!

- Готуйтеся! На рахунок три розряд. 1...!

Мейлі раптом згадав Новий рік... але... що ж він тоді забажав?

"3,
2,
1.
З новим роком!"

- Розряд!

"Точно... я побажав, щоб він любив мене.." - його остання думка перед остаточною втратою свідомості. Він заплющив очі і все, що бачив — це яскраве, сліпуче світло, і зелену галявину...

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

- Мейлі! - Рей кричав до хрипоти, поки його силою не заштовхали в палату і не уклали.

- Заспокійся, Рей! - випалив Фредерік, допомагаючи іншим притиснути його руки до ліжка.

- Скажіть їм, щоб відпустили мене! Будь ласка! - злякано подивившись на чоловіка, за благав Рей.

Відпустивши його руки, містер Фредерік вирівнявся, і з тяжким поглядом звернувся до лікарів:

- Вколіть йому заспокоєне, і як якомога швидше.

- Щ-що... Ні! Не смійте! - Рей продовжив люто вириватися, намагаючись вихопити від лікарів хоч одну руку, але ті, міцно затиснули і застегли їх шкіряними ременями до лікарняного ліжка.

Рей багато разів майже добирався до світла, коли пробував самогубство. Але зараз, ще живим, він хотів померти як ніколи раніше. Адже для нього немає нічого гіршого, ніж відчути ще раз величезну втрату когось дуже близького серцю.

Рей перевів озлоблений погляд на Фредеріка та, розкривши рота, висунув язика. Містер Бреккем змінився в обличчі.

- Коліть його негайно!! - він кинувся до нього та за тис долоню між щелепою хлопця, не переймаючись тим, що інший вкусив її до крові.

На жаль, чи на щастя, лікарі ввели йому укол швидше, ніж він встиг вкусити себе за язик.

▪️▫️▪️▫️▪️▫️

Спогади з 47 глави. 

- Аха-хах! Рей! Припини вже мене лоскотати!