Помста буде солодкою

72 9 0
                                    

-Ти готовий?-не впевнено, але все ж таки запитав його Вілл.

-Так, помститися тому виродку.

Їхні обличчя стали кам'яними. Вони взялися за руки і вибігли з кімнати. Іти до нього в кімнату сенсу не було,бо він в тирі. Тому вони одразу направилися на поле.

З далека чулися постріли,а тоді на горизонті з'явився  цей виродок.

-Ти ж не думав, що все те,що ти нам зробив зійде тобі щ рук!-крикнув Вільгельм,той повернувся до них обличчям.

-О, Вілле, привіт.- посміхаючись, привітався Август.

-Знаєш, а Ерік вважав тебе братом. -підійшов до нього ближче крон-принц.

Сімон стояв осторонь,спостерігав за діями коханого.

-Вілле, я ж вже просив тебе вибачення.

-А я тобі вже сказав,що ти горітимеш в пеклі до кінця своїх днів.- він вирвав в нього з рук рушницю і направив її на того.

-Вілле!-почувся голос Сімме.

-Сім,почекай, я ще не закінчив.

-То ти з соціалістом разом?- запитав Август.

-І ще раз назвеш Сімона соціалістом, пошкодуєш що народився.

-Дідько, ти взагалі розумієш що ти твориш?- запитав Август.

-Хіба це не ти казав, цитую "Вб'єш когось тут, тобі й слова ніхто не скаже".

-Вільгельм,це вже занадто!-попередив його кучерявий юнак, який підійшов і торкнувся його руки.

Вілл різко відвів рушницю в сторону і вистрелив. Сімон злякався,трохи пригнувшись. Август ж зажмурився.

-Тебе посадять у в'язницю, чуєш? І байдуже, що член королівської родини. Ти більше нічого нам не зробиш!- кричав Вілл.

-Вілле...-знову почувся тихий голос позаду -досить, вже. Ти його достатньо залякав.

Вільгельм повернув голову,подивився  на коханого і кивнув.

-Пам'ятай,ти, сучий сину, горітимеш в пеклі. А зараз йде геть,щоб мої очі тебе не бачили. Насолоджуйся останніми годинами на волі. -сказав принц, кинув рушницю, розвернувся, взяв Сімона за руку і пішов назад.

Август так і залишився там стояти, він навіть не ворушився.

Вони дійшли до корпусу, грюкнули дверима і зайшли до кімнати. Вілл обперся об двері, повільно спускаючись на підлогу. Сімон повернувся і побачив його таким, підбіг до нього і обійняв. Притиснув так сильно, але в той же час так ніжно.

Я тебе досі кохаюDonde viven las historias. Descúbrelo ahora