– Тож, це лише для експерименту? – недовірливо дивиться з-під капелюха її ясність Мона Магустис, найкращий астролог присутній в цій напівпорожній, гнітючій кімнаті. Напівпорожній, напівтемній, просякнутій запахом науки, видом пробірок, книг та всеможливих інструментів. Місцева лабораторія, як ще доповнити панівний навколо дух досліджень? Що б описати кожен інструмент не вистачить ж бо вечора.
Чарівна у своїй наукові строгості місцина, їй подобалось. Обстановка не дарувала можливості відволіктись.
На вулиці (за вікном) не було сонця - у Монденштаті давно вечір.
– Так... так.. – якось мимо співрозмовника відмовив науковець. Так відповідав він не через ніяковість, точно ні. Просто юнак був сконцентрований на своїй хвилі, вираховуючи щось у себе в голові та крокуючи по кімнаті кругами.
Мона обійняла власні руки, продовжуючи вдивлятись в саму душу (з красномовним очікуванням і недвірою, бо хоч і знала про ймовірність такого вечора в житті світлоголового науковця - сама у нього до кінця не вірила... а втім, вичікувала, бо усе ж погодилась на цю затію. Не могла не погодитись...
Юнак (не зважав) не підмічав цього, а її й не хвилювало що промовистого погляду не оцінили. Все ж у людей науки чорти у погляді грають кожен день.
Кожен, без включень.
Їхнє спілкування (товариство, дружба) було наче дві сторони однієї справді цінної, цікавої монети. Альбедівська наука була такою ж далекою від її методів та її пізнання світу, яким були далеким небо і земля. Бо Мона височіла вверх, до замкнутої долі на карті небосхилу (в якім вбачала справжню правду цього світу). Альбедо ж розглядав пробірку за пробіркою, звіряв число з числом і вічно вичислював, вичислював, вичислював навіть найбільш абсурдні (на думку інших "багатьох", не бачучих ні в чому сенсу) результати.
Їй видавалось, що й її він теж давно обчислив зверху й донизу. Тому й запропонував? Ймовірно...
Бо цю недавню пропозицію він вимовив так різко й тихо, що дівчина й не усвідомила одразу суті його слів. Коли усвідомила, обурено почервоніла до краєчків вух. Не знала б його добре, вирішила що це такий підлий метод угодити своєму прутню...Та це запропонував він, Альбедо. По правильному схиблений науковець, той самий що усе своє життя сприймав за дикий експеримент. Місцями звісно нетактовний у своїх пропозиціях та з таким палким поглядом... що й гріх відмовити.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Зорі, грім, експерименти
Fanfiction[Фанфік по Genshin Impact] Альбедо/Мона Скарамуш/Мона Єдина щире кохання Мони Мегустис - зіркова доля, закрита на карті небосхилу. Всі інші почуття лиш умовністі... котрі, на жаль, яскараво наче сонце, світили їй у очі.
