Глава 0.1, сторінка 51: «Кохання – найлютіше
прокляття з усіх» - Ґоджьо до Юти.
- Територію торгівельного центру було зачищено від прокляття другого рівня групою студентів першого курсу. На диво, - завершувала доклад молода, висока дівчина із русявим волоссям, туго зібраним в пучок на потилиці, - ніяких серйозних ушкоджень серед магів чи загиблих серед цивільного населення.
- На диво? – фиркнув Ґоджьо.
- Ви щось хочете додати?
- Ти. – хитра посмішка.
- Та без проблем, ти щось хочеш додати? – менеджерка Токійської школи магії нарешті вимкнула планшет і поглянула на колегу.
- Чиї це учні?
- О так, звісно, ніякого дива, бо це ж учні самого Ґоджьо Сатору!
- І чому це прозвучало якось не... не велично? – запитав він, коли менеджерка пройшла повз нього до авто.
Вона ж у відповідь, лише підняла, немов збираючись промовити тост, паперовий стаканчик з кавою, який стояв до того на капоті, та багатозначно усміхнулася, обпершись сідницями на авто.
- Що ж, дякую за звіт, можеш бути вільною.
- І Вам... і тобі приємного вечора.
Ґоджьо вже був відійшов на метрів десять, як раптового розвернувся та запитав:
- Ти, до речі, новенька? Бо я щось раніше тебе не бачив, а я б не міг не помітити таку як ти.
- Таку, як я?
- Професіонала своєї справи.
Менеджерка щиро розреготалася і лише заспокоївшись відповіла.
- А як довго треба у вас пропрацювати, щоб перестати зватися новенькою?
- Казав же, - Ґоджьо неочікувано раптово опинився біля колеги, тріумфально вказуючи на неї пальцем, - що не міг би не помітити тебе.
- Вибач!
Через несподіванку, менеджерка випустила стаканчик з рук прямо на піджак Ґоджьо.
- О Боже, про... - пауза, усвідомлення. – Як?
- Магія, сонце. – усміхнувся Ґоджьо, чий піджак залишився абсолютно чистим та сухим.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Незворотність
FanfictionЗбірка драбблів та хедів з Магічки, кожна історія з якої повноцінна та завершена.