Дівчина за якою йдуть невдачі (⁠个⁠_⁠个⁠)

частина 10. кінець

Ось її повезли в лікарню. Так як лікарі, знайшли у Т/І деякі проблеми, зробили кесарево розтин. На наступний день після родів. Діма з Ваньом і батьками, приїхали навідати Т/І. Вона саме годувала їхню принцесу. Дем'ян різко закрив очі братові.
Дем'ян: Як ти сонечко?
Т/І: Не дуже.
Наташа: А як там маленька принцеса?
Т/І: Саме поїла.
Хлопець підбіг до дівчини.
Дем'ян: Дай мені її потримати.
Дівчина акуратно переклала доньку в руки чоловіка.
Дем'ян: Утііі, яка маленька. Очі в неї твої і носик.
Вони посиділи, і до Т/І прийшов лікар, з не дуже добрими новинами.
Лікар: Т/І Т/Ф?
Т/І: Так. Щось сталося?
Лікар: І дуже серйозне. Ми не замітили у вас рак матки.
Т/І: Що?
Дем'ян: Що? А щось зробити можна?
Лікар: Нажаль, ми замітили це тільки зараз, коли воно достигло до останньої стадії.
Всі: Що?
Лікар: Дівчині лишилося жити максимум 2 місяці.
Дем'ян: Що?
Він чуть не кинув дитину з руку.
Дем'ян: І що? Взагалі нічого не можна зробити?
Лікар: Нажаль ні. Прийміть мої співчуття.
Того дня, всі були подавлені. Через декілька днів, її забрали додому. Усі ці місяці, вони робили все, щоб було ідеально. Останні декілька днів, Т/І робиться все гірше і гірше.  Ось день коли вона навіть не може встати з ліжка.
Т/І: Дім, це походу останній мій день.
Дем'ян: Не кажи так. Ти ще проживеш. Я в це впевнений.
Дівчина посміхнулася, ще раз глянула на свою малютку.
Т/І: Вибач мені за все, що я зробила. І будь ласка, зроби щоб наша принцеса ніколи не сумувала.
Дівчина посміхнулася і в неї серце зупинилося. Коли хлопець це зрозумів, почав плакати а брат його заспокоїв. Коли її  хоронили, то приїхали навіть Ед з наркоманами.
Ед: Мені дуже жалко, що з Т/І так сталося.
Він глянув на малютку.
Ед: Надіюсь з нею все буде добре.
Коли дівчину опустили в гробу в яму, всі дуже сильно ревіли. З того дня, пройшло вже 15 років. Дем'ян знайшов іншу дівчину, яка любила Емму, так же сильно як Т/І. На день смерті і на день народження приходили до могили. Батько зразу розказав усе своїй принцесі. В той же день, вона принесла до могили матері, велетенський букет польових квітів, які просто обожнювала вона.
Ксеня: Сонце, давай ще свічку запалимо?
Емма: Угу.
Дівчина підпалила свічку, поцілувала надгробок і прошепотіла.
Емма: Дякую за життя мамо. Надіюсь ти рада якою я росту. Я люблю тебе. Спи спокійно.
І зі сльозами на очах дівчинка пішла до своєї мачухи, і вони разом пішли додому, де на них чекали хлопці.
Дем'ян: О привіт. А чому моя принцеса плаче?
Ксеня: Вона у мами була.
Емма: Хоч я не пам'ятаю якою вона була, але точно знаю, що вона мене любила.
Дем'ян: Ти не представляєш як.
Ксеня: Давай подивимося фото і відео з нею.
Емма: Давайте.
В двері подзвонили. До них в гості прийшли Ваня з Анею (його дружина) і діти. Міша і Катя, вони були двійнята, на 3 роки молодші від Емми.
Дем'ян: Привіт брат, привіт Анют.
Вони: Привіт.
Дем'ян: Привіт малеча, Емма в кімнаті.
Діти побігли до старшої сестри. Через декілька хвилин, Емма вибігла і набігла на свого дядька.
Емма: Ваняяяяя.
Ваня: Привіт дрібно. А ти що, плакала?
Емма: Ми з Ксеньов, дивилися фотки з мамою.
Ваня: Ох, сонце. Зараз твоя мама, спостерігає за тобою з небес і оберігає.
Дівчина обняла дядька і пішла до менших.