Вплив таврування

Частина 12. Все гаразд, я поряд.

***

Замість того, аби заснути в наметі, Юріель притулилася до одного дерева та проковтнула снодійне - особливість працюватиме тільки під час небезпеки.

Дія ліків триватиме близько двох годин. Впродовж них дівчина повинна бути повністю вразлива.

Прописані препарати настільки сильні, що вона нічого не відчула б, навіть при атаці мечем. Заснула, як тільки прийняла пігулки, і залишилася абсолютно беззахисною.

Лицарі кидали погляди на жінку, що міцно поринула до сну, притулившись до природи.

Звичайна напруга перед битвою перенаправилася на Пані, що, на перший погляд - втративши свідомість з відкритою шиєю, у місці, що переповнювалося страшними первісними інстинктами - здавалася легкою здобиччю.

-Не підходьте занадто близько.

-Командир Рафлет.

Чоловік, що знаходився трохи ліворуч від дівчини, перегородив дорогу підданому, що обережно підходив, у зрозуміло якому напрямку.

-Ніхто не має права наближатися до Юріель, поки не опритомніє.

-Але чи не занадто небезпечно залишати її одну? Лицарі можуть охороняти Пані по черз...

-Одного мене буде достатньо.,- приглушеним тоном промовив юнак.

Зляканий лютою аурою, що розповсюджується від Голови, молодший відступив.

-Так, сер.

І як тільки вчинив цю дію, різка атмосфера безшумно вщухла. Раф відіслав всіх найближчих присутніх та встав поряд з відпочиваючою, охороняючи тіло та душу.

***

-Уф...

Потираючи очі, звелася на ноги та дістала годинника, що позичила в сера Хеліо - голка показувала на шосту годину.

Вона прийняла снодійне десь о першій годині дня - отже це сон...шість годин вечора.

-Шість годин.

Покоївка повторила вголос, оглянувши навколишній простір - намети, розбиті лицарями, цілі та неушкоджені. Здавалося, ніби битви з якимось чудовиськом ще не було.

Піднялася з дерева, на яке спиралася, і обережно озирнулася навкруги - нечесті не видно.

Випрямивши спину, жінка помітила чиїсь сліди - відбитки лап, з роздвоєними кігтями, розкидані по багнюці. У реальності їх не було.