Про те,як 3-Є у похід ходив зі своїм телеграмом,чи найдебільніший похід у світі.

У поході.

Поїздка у наших героїв «задалася» із самого початку. Звичайно, слід було припускати, що дорога в лісову глушину швидкою буде, а ці ями будуть ще довго снитися в кошмарах, але все ж таки... Це було жахливо.

Автобус затих на середині шляху, мало не наказавши довго жити. На щастя, обійшлося, з урахуванням години мук на спеці, витраченої на ремонт. Приїхали вони вже надвечір.

– Ну і що ми робитимемо? – зітхнувши спитав Маєхара, нарешті розім'явши ноги після тривалої бездіяльності.

– Діти, ставимо намети! – з усмішкою промовив Коро-сенсей, будучи єдиним щасливим у їхній компанії, і побіг сам ставити всі намети.

Тільки-но робити це на двадцяти махах було помилкою, незабаром він заплутався в наметі, як у коконі.

Діти, що мовчки спостерігали за цим, не змогли підібрати адекватних слів. Тому що їхній непереможний вчитель заплутався у щільному шматку тканини.

– Він же над-істота, а поставити намет не може. – шоковано промовила Накамура.

– Ага. – Нагіса кивнув, подумки відзначаючи ще одну слабкість вчителя.

Усі намети було поставлено за півгодини. Звичайно, слідом пішло розселення. І цей довбаний збоченець поселив усіх саме дівчинка з хлопчиком, і ніяк інакше. Усі спроби заперечити припинялися педагогом на корені. Конкретніше: Карма і Ріо, Нагіса і Каяно, Чіба і Рінка, Сугіно і Канзакі, Ісогаї і Катаока, Окуда і Такібаяші, та й Окаджіма з Маєхарою в одному наметі, та Ітона один, тому що дівчатка закінчилися.

Розумніші діти вважали за краще втекти під приводом того, що скоро іспити і не поїхати в похід з Коро-сенсеєм. Ті, хто дурніший і довірливіший, поїхали і тепер пожинають плоди своєї дурості.

– Ви знущаєтеся! – гнівно промовила Накамура, дізнавшись, що її поселили в одному наметі з Кармою.

Але вчитель їх ніби не чув, а радісно і ніби зачаровано твердив собі під ніс:

– Зараз вони почнуть зустрічатися, а потім я бенкетуватиму у них на весіллях. Ай та я, великий сваха!

– Дітьковий восьминіг! – прокричали всі, відправляючи свої нерви погуляти.

Від вечері клас відмовився, пославшись на те, що всю дорогу хом'ячили їжу, прихоплену із собою.

Після Ітона за допомогою Ріцу якимось дивним чином провів інтернет до лісової глушині.