Чи можу я взагалі писати тут? Можливо і так. Але може і ні. Хто знає, але якщо я вже почав то піду далі.
Чи мали ви відчуття смутку але нерозуміючи чому воно є? Думаю багато хто мав таке відчуття і кожен справлявся з цим по-своєму. Хтось просто відволікався на якесь діло/фільм/книгу/якесь з своїх хобі, є ті хто просто йде спати і не звертає на це уваги, але останнім складніше всім, бо вони намагаються зрозуміти що з ними.. Задаючи собі питання "Чому я так себе почуваю?", або "Що зі мною?", "Я все маю, я став кращим собою і в мене все чудово, але чому я це відчуваю?" І під час цього твій розум починає себе з'їдати, надумувати чогось злого і чавити тебе з середини.. Знайомо, так?
Я тут не для того щоб казати "звернись до спеціаліста" або ще щось. Ні, я сам не знаю що це і чому це, це те відчуття яке незрозуміле навіть мені..
Але все можна пояснити, чи не так? Так само як питання "по чому плаває качка?" Дурний приклад, але доречний як на мене. Знач, і цей стан можливо пояснити? Скоріш за все так.
Мало хто хоче йти до спеціаліста, хоч це і потрібно в більшості випадків щоб не довести себе до найгіршого виходу... Самі розумієте за що я..
Я пропоную вам поговорити про це, про те як можна було б вийти з цього стану або допомогти собі в таких випадках. Що на це скажете? Звертайтесь до мене Кріс. І завчасно, приємно познайомитись!
