Назустріч жаху

Перша зустріч

 Що ж, з Шоном я почала зустрічатися ще за місяць до того, як колектори відібрали все моє майно без права на повернення. Ще тоді я і не здогадувалася, чим мені все це обернеться. Наша перша зустріч була фантастичною. Я і досі пам'ятаю, як моя нова сукня, залита солодким вином, потребувала негайного прання, але зробити це на виставці дорогих картин Да Вінчі було неможливим. Мою ситуацію врятував саме він – синьоокий блондин у легкому светрі з дивними візерунками. До сьогодні чітко пам'ятаю, як він запропонував мені свій піджак, що був накинутий поверх светру. Зараз мені здається це таким милим, проте, якби я знала, чим мені це обернеться, то натягнула б йому цей піджак на голову, посилаючи під три чорти. Хто ж знав, що під маскою чемного хлопчика там нереальна тьма, яка затягує все, що хоч трохи її цікавить. У даному випадку це була я і мій капітал, а най його. Смішно, так? Так ось, тоді мені теж було смішно, а зараз я сиджу в барі, заливаючи в себе третій келих проклятого вина і навіть не знаючи, чи вистачить мені останніх грошей, аби заплатити за нього.

 Здавалося, що на чортовому жакеті історія мала закінчитися, але наступного ранку мені прийшло повідомлення від незнайомця, закликаючи зустрітися. Тоді, як на зло, мій автомобіль не хотів заводитися, хоча ніколи такого за ним не спостерігала, та і було йому від сили рік, а сукня, яку я хотіла одягнути на зустріч взагалі зникла з шафи. І як після цього не вірити в знаки долі? Хоча, чого вже скаржитися, якщо справа зроблена. Як то кажуть: " після бою руками не машуть ".

 Він чекав мене біля моєї улюбленої кав'ярні, що ще тоді здалося мені максимально дивним. Не буває таких збігів у житті, але тода мені все здавалося інакшим. Я дивилася на світ рожевими окулярами, ще не зовсім розуміючи, що вони ламаються склом всередину, наносячи болючі рани. Мої ж розбилися на безліч дрібних шматочків, змушуючи втратити усе, що я до цього мала. Коли ти починаєш дивитися на життя з іншої сторони, тоді розумієш, яким же сліпим дурнем ти був. Правду кажуть, що іноді потрібно відійти від усього і просто поглянути на своє життя зі сторони. Так ось, у той день лила жахлива злива, ніби попереджаючи, що такими ж гіркими сльозами буду плакати я після того, як дізнаюся, що наробила. Я сама впустила цей жах у своє життя, тому і вигрібати маю сама, аби краще засвоїти уроки долі.

 Перші місяці знайомства були для мене такими емоційними та неймовірними, що поступово клята прив'язаність переросла в щось більше...те, чию назву не можна проголошувати...принаймні з моїх вуст. Моя прив'язаність поступово переросла в закоханість. Не можу назвати це справжнім коханням, адже то інше. Люди часто плутають кохання з закоханістю, що потім призводить до шалених проблем у їх житті. Ось чому кажуть правду про те, що ми самі ускладнюємо собі життя, навіть не здогадуючись про це. Так от, моя закоханість у той момент здавалася такою чистою і сильною, що ні один буревій, ні одна сварка не змогла б зрушити її з місця. Принаймні мені так здавалося.