Частина 24. Можеш вважати мене старшим братом (1).

67 13 2
                                    

Лі Ван Цзинь сидів навпроти митця, голос набув серйозних ноток.

-Ти вже закінчив картину ‘’Сніг біля річки’’?

Цей витвір мистецтва був найвідомішою картиною Сюй Фан Вена. Ходили чутки, що один таємний магнат купив її на аукціоні за 560 мільйонів доларів. Магнат з Гонконгу хотів її придбати за 1 млрд, але не вийшло.

Лі кинув роботу, аби приїхати саме сьогодні, бо співпрацював з Хе Міном впродовж багатьох років, але такий масштаб був вперше.

Хе кивнув та промовив.

-Це буде зроблено в найближчі декілька днів. Ви хочете це отримати? Якщо ні, продам кому-небудь іншому, вже зверталися багато осіб.

Мін не лише допомагав Директору переводити багатство впродовж багатьох років, але і продавав підробні роботи іншим за гроші.

Чоловік сів, у минулому він знімав з рахунку компанії не більше десятків мільйонів, але поступово нарощував суму. Якби захотів відразу 1 мільярд доларів…цікаво, чи погодиться дружина на це?

Згадав, як останнім часом вона ставала все холодніше та холодніше стосовно декілька днів, та ще більше намагалася ввести в компанію племінника. Було очевидно, що вона вже почала діяти та намагалася захопити контроль над підприємством. Прийняв рішення в частки секунди.

-Гаразд. На додаток, що у тебе є? Нехай це буде навіть 1,5 мільярда доларів.

Так довіряв юнакові, ніби знав, що той не зрадить, ну звичайно, у нього в руках єдиний син, а для митця він дуже важливий. Нещодавно один акціонер кампанії захотів продати частину акцій. Як тільки отримає ці купюри, зможе купити їх, і тоді власність набагато перевищить вплив Фан.

Художник вагався деякий час та промовив.

-Дай мені подивитися, що я можу зробити.

1,5 мільярда доларів, як йому повідомили, якщо все піде добре, не лише відправить його та сина за кордон, але і дасть 10 мільйонів доларів. Вона була набагато щедріша. За всі ці роки, що він малював для Лі, заробив всього декілька мільйонів доларів. До того ж…

Згадав ще одного друга, який теж працював у Ван Цзиня, а одного разу він просто зник. Мін не хотів, аби з ним сталося те ж саме.

Почувши це, Ван злегка посміхнувся.

-Не хвилюйся. Я влаштую твого сина в кращу школу і в майбутньому допоможу відправити за кордон.

Хе опустив голову, голос наповнився вдячністю, коли сказав.

-Красно дякую.

Під столом руки стиснулися в кулаки.

Раптом підняв голову та поділився.

-Ах, точно. Мій друг бачив за кордоном жінку, дуже схожу на Ван Сі Ер. Заходив до мене кілька днів, тому й впізнав по фото.

Лі взяв світлину Ван та попроси митця намалювати декілька портретів у минулому. У студії їх було ще кілька пар, тому Хе Мін не був незнайомий з зовнішністю жінки.

Очі чоловіка розширилися від шоку. М’язи на щоках злегка сіпнулися, що надавало дещо злісний вигляд.

-Серйозно? Як таке можливо?,- згадавши щось, запитав.,- Де вона була?

-У країні R.

Вірно. У першого кохання є сестра-близнюк. Чув, що та жінка залишила країну декілька років тому. Але цілком могла бути вона.

Відродження злісної свекрухиWhere stories live. Discover now