Панове Муні, Червохвіст, Гультяй та Золоторіг, що надають допомогу чарівникам-бешкетникам, мають честь презентувати Гіф Історії з персонажами із Гаррі Поттера.
- Так, пані. - він побіг на кухню, а в кімнаті настала тиша.
Оріон читав "Щоденного Віщуна", а Вальбурга книжку "Як зберегти чистоту крові свого сімейства". Реґулус просто сидів втупившись у стіну навпроти, думаючи якби по скоріше написати Т/і листа.
- Ваш чай. - за декілька хвилин у вітальні з'явився Крічер. Він розставив філіжанки на стіл і налив у кожну свіжозаварений чай.
- В тебе проблеми з "Зіллям і Настійками"? - запитала Вальбурга і відпила з чашки.
- Що? Ні, нем...
- Белатриса розповіла мені, що ти прохав допомоги у якогось учня. Ти не справляєшся з такими легкими завданнями?
Реґулус ковтнув. Йому не було страшно, він вже звик. Та зазвичай такі розмови з матір'ю не закінчувались нічим добрим...
- Белатриса все не так зрозуміла. Я не просив допомоги, я був тим хто допомагає.
- Добре, подивимося на твої оцінки з СОВ. - матір перевела свій пронизливий погляд на Реґулуса.
- Я знаю, що ти вештаєшся з тією грифіндоркою. - *Gif* ось де собака зарита. В грудях похололо. Тепер викрутитися на вийде, мати не повірить.
- Реґулус, припиняй ці дитячі забавки. Ми спостерігали за цим надто довго. Ми покладаємо на тебе великі надії, після того як твій брат осоромив нашу родину. А зараз... Ти вирішив повторити його долю?
Блек-молодший подивився матері в очі. Він ніби благав про помилування, але його не буде. Ця жінка була жорстокою і невблаганною. Глянувши їй в очі, надія, бодай на що-небудь, перетворювалася на попіл.
- Ні, матінко. - тихо відповів Реґулус.
Вальбурга втупилася в нього поглядом, ніби вичікуючи чогось, перевіряючи правдивість слів сина.
- Гаразд. Ти ж знаєш: якщо не зробиш все правильно, за це візьмуся я. І повір мені - тобі це не сподобається.
Вона разом з чоловіком підвелися і попрямували нагору, залишаючи спантеличеного сина. Що ж тепер робити?
