Я звичайна...мабуть....принаймні я так вважала до того як перетворилася.Моє життя змінилося,я потрапила в школу магії,в інший світ,з іншими правилами.І здавалося було б усе добре,якби не моя таємниця,адже я.....
-Ну,привіт.На мене дивився маленький дракончик з розумними очима.-Знаєш хто я? -Ем...ні.Ніколи не зустрічала таких,як ти. -Хм...справді?Я думав ти вже готова,-він задумливо почухав голову,передньою лапкою. -Ну,що ж.Бувай і удачі.Я ж почекаю ще. -Кого почекаєш?Агов!!!!Картинка змилась,і я опинилась в лісі.Темрява огортала зі всіх сторін.Десь крякнув ворон,я пішла вперед.Мені ніби,щось тянуло в цей туман,в цю холодну темряму.Із-за хмар вийшов повний місяць і освітив галявину,десь в кущах промайнула тінь. -Агов?Ту хтось є?Я пішла туди,де бачила щось.Я незнаю,що мене туди вело.Цікавість?Чи щось більше?Страху не було,як ніби всі почуття зникли,а з'явилося непереборне бажання йти вперед.Я вискочила з кущів,і завмерла.В декільков сантиметрів від мене було урвище.
Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.
Глибоке,чорне,манило необачного мандрівника в свої обійми.Страх пройшовся по всьому тілу,скував горло.Я жахливо боюся висоти,урвищ чи підвісних мостів.Я не навиджу страх,з ним я слабка. Я знову побачила тінь. -Агов?-тремтячим голосом,я промовила.-Хто тут? З іншого боку від мене вийшла дівчина,біла сукня і все таке.Як у банальних фільмах жаху. -Хто ти? -Я минуле,-сказала вона і подивилась на мене.Її очі світилися,фіолетовим ствітлом,яке здавалося таким заспокійливим.Волосся теж було фіолетове.Дівчина усміхнулась і стрибнула.Стрибнула у безодню -Ніііііііі,-закричала я і прокинулась
