Миті, яких не було

Кохання з ароматом кави

Кав'ярня крихітна-крихітна, якщо не знати, де вона знаходиться, то точно пройдеш мимо. Вона непримітна, заховалася за кількома великими будівлями – і, коли її вперше бачать, то сильно дивуються: поряд з такими гігантськими спорудами щось настільки маленьке?!

Ця вулиця тиха і великою популярністю у людей не користується, тому і відвідувачів у кав'ярні мало. Це або ті, хто любить тихі та затишні місця, або поціновувачі кави. За прилавком стоїть шафа з купою привабливих упаковок, Герміона, коли вперше побачила це багатство, приголомшено завмерла. А що, у світі існує аж стільки сортів кави?!

Каву тут роблять тільки чорну, найбільшу милість, яку може зробити власник – це молоко. Жодних сиропів. Із солодкого – цукор і маленькі тістечка на один зуб. Тістечка з'явились недавно. Герміона під час перших трьох візитів до цієї кав'ярні жодних тістечок не бачила. На четвертий її візит тістечка опинились на прилавку під скляною вітриною, дівчина безмежно здивувалась їм, але і зраділа. Чорна кава це звичайно круто, але вона любить посмакувати солоденьким. І Бог немов почув її молитви та послав маленькі тістечка у цю затишну, але в дечому сувору кав'ярню.

Герміона з легкістю могла уявити, як похмурий власник викидає якось грубіяна з криком «Це Спарта!». Детально уявивши цю сцену, дівчина трохи засмутилась. І чому її друзі вважають, що в неї зовсім немає фантазії? Он з якою легкістю вона уявила щось настільки недолуге. Недолуге, бо містер Снейп, власник кав'ярні, швидше того самого невідомого грубіяна вигнав би одним поглядом, а не викидав власноруч.

До речі про власника, сьогодні він сам стояв за прилавком і готував каву. Герміона постаралась розслабитись. Це не страшно. Ну так, не Реґулус, але ж містер Снейп не відкусить їй голову? Не в прямому сенсі...

Дівчина поправила сумочку і постаралась непомітно витерти долоні об одяг.

– Д-добрий день. – Ой лишенько, таки запнулась. Герміона на мить глянула на дерев'яну поверхню, а затим на містера Снейпа.

– Добрий. – Скупо привітався чоловік у відповідь.

– Одну каву, будь ласка.

– З молоком? – уточнив містер Снейп.

– Т-так. – Невпевнено підтвердила Герміона. Минуло разу, коли вона попросила у нього каву з молоком, то він так глянув, що дівчина захотіла заховатись за цей прилавок і не вилізати звіти ніколи.