Учениця За Обміном

Частина 2

Сьогодні неділя, а отже завтра знову починається каторга. Як і всі підлітки, я ненавиджу понеділки.

Ранок. Що може бути гіршим від будильника? Ах так, будильник о  7:30 ранку, та ще й в понеділок. Я неохоче встала і з закритими очима поплелась в душ. По дорозі я вдарилась мізинцем об кут тумбочки. Це ж я, переможець по життю. Проклинаючи її, я відкрила очі та вже без пригод зайшла в ванну кімнату. Скинувши піжаму, я встала під гарячі струмені води. Пізніше висушила голову, зробила неакуратний пучок та підвела очі олівцем. Тепер я хоч на людину схожа. Із одягу я вибрала світлі, місцями порвані джинси, сіру сорочку та в тон до неї  конверси. Взяла телефон, сумку та спустилася вниз.

На кухні вже були батьки. Ми дружно поснідали і тато поїхав на роботу. Мама - домохазяйка. Вона колись працювала, але, поки що, нам вистачає коштів. Тому працює лише батько. В двері подзвонили, і Нікі (так звали нашу Сибірську Хаскі)  почала вити. Відкривши двері, я побачила Перрі. Вона була в платті м'ятного відтінку та білих кедах.

— Привіт, Ель. Доброго ранку, місіс Ланкастер, - привіталась дівчина.

— Дорого ранку, Перрі, -сказала мама.

— Мам, ми пішли,- сказала я, дивлячись в сторону кухні.

— Добре, будьте обережні, - мама обняла нас і ми вийшли з мого дому.

До уроків залишалося 30 хвилин, тому по-дорозі ми зайшли у Starbuсks. На шкільному паркінгу нас чекали Зейн та Домінік.

Домінік, або - як я його називаю -Дом, наш друг ще з молодших класів. Він теж любить рок і грає на електрогітарі та барабанах. У нього чорне волосся і сірі очі. З ним комфортно і не потрібно корчити з себе мадам. Всі говорять, що ми були б гарною парою, а деякі дивуються, чому ми ще не разом. Ми просто найкращі друзі. Наші батьки дружать, так як живемо ми недалеко один від одного.

Перрі з Маліком йшли за ручку, а ми з Домом обговорювали завтрашній концерт. Ми, звісно, не можемо не піти, адже це Three Days Grace. Коли ще випаде можливість попасти на концерт канадського рок-гурту? Тому ми купили квитки ще за місяць до цієї події.

Ми стояли біля шафок, коли продзвенів дзвінок. Зараз біологія. «Супер». Щоб було веселіше, ми з Домом сіли разом. Хвилин через 5 в клас зайшов вчитель.

— Доброго ранку. Сідати, - містер Браун був, на диво, добрий сьогодні, отже ніяких самостійних це не передбачувало.