Це пролог до поеми "Співи павших Херувимів", котра виходитиме згодом. У цьому короткому оповіданні йдеться про діалог між двома різними світами, тобто між людиною та падшим з раю херувимом, вони по-різному дивляться на світ, та говорять різні речі, проте стараються зрозуміти одне одного. Херувим виходить з своїх спостережень та розчаруванні, розкриває власний внутрішній конфлікт та говорить різкі речі. Людина ж, виходить з свого досвіду, хоч вона і розчарована у житті, та тільки у власному, та не поширює свою лють на все людство.