POV Лола
*6:30*
Ох....понеділок...знову до школи. Знову я побачу Івана... Ех, потрібно налаштувати себе на краще. Отже, я прокинулася, застелила ліжко і зробила водні процедури. Далі я спустилася на кухню. Там мама, тата і Даня сиділи за столом.
"Підозріло...." - подумала я
- Доброго ранку, доню, сідай у нас є важлива розмова - привіталася мама. Я сіла біля Дані навпроти тата вигляд у нього був дуже серйозний.
- Ем, щось трапилося? - всі мовчали, тому я не витримала і запитала
- Лоло, Даня, ви вже дорослі, я думаю ви впораєтеся. Нам дуже шкода, але ми мусимо завтра о 9 годині ранку полетіти в Казахстан по роботі, ви вдвох залишаєтеся самі. Я вірю, що ви впораєтеся. Так! Школу не прогулювати, вечірки не влаштовувати. Гроші ми будемо перераховувати на Данину картку, бо вона старше. Сюди ми повернемося через два тижні, нам шкода, але на твоє день народження Лоло, нас тут не буде, але ти не сумуй ми тебе всеодно обов'язково привітаємо. Вечірку можеш влаштовувати так, як ми домовлялися, але щоб о 18 годині ви двоє були вдома ми обговоримо твоє день народження і всі наші подальші дії - розповіла мама.
- Шкода, ми будемо сильно за вами сумувати, але якщо так потрібно то добре - сказала я
- Так, давайте не сумувати, а снідати, бо скоро до школи - підсумував тато. Ми почали снідати. Я їла яєчню з чаєм та хлібом.
*Після сніданку*
Ми поснідали та пішли збиратися хто куди. Я сьогодні не дуже хотіла наряжатися, тому одягнула:
Макіяж я майже не робила, лише замазала синці під очима, туш та ніжно-рожева помада. Волосся залишила розпущеним.
Зібравшись я спустилася на перший поверх, попрощалася з усіма і вийшла на двір. Вдягнула навушники і пішла до школи. По дорозі легенький вітерець врізався мені в обличчя.
Дійшовши я зустріла Івана... Як же мені не хотілося його бачити. Мало цього він ішов мені на зустріч.
- Привіт, чому ти мені не відповідаєш? - запитав він
- Привіт, Вань, нам потрібно припинити спілкуватися - одразу перейшла до справи я
- Що? Чому?
- Мені тяжко тобі знову довіряти, та й твоя колишня проти наших стосунок
- На те вона й колишня, щоб більше не з'являтися в моєму житті. Лол, я кохаю тебе
- Вань, я не можу, вибач - я розвернулася і попрямувала до школи залишивши Ваню одного
Кінець POV Лола
POV Іван
- Вань, я не можу, вибач - сказала Лола. Вона пішла до школи, а я залишився стояти один... Ось знову я її втратив. Чому? Чому? Я кохаю її... І чому вона згадала про Катю? Невже, та знову почала її шантажувати? Потрібно піти до неї і з усім розібратися!
Я вирішив, що до школи сьогодні не піду, а піду до Каті. Вона така дівчина, яка по понеділках до школи не ходить, бо в неділю там "добре" погуляє, що нічого згадати не може. Дійшовши до її будинку я підійнявся на 3-ій поверх і подзвонив у двері.
- Хто там? - почув я її голос
- Іван
Двері одразу відчинилися і переді мною стояла Катя в одній лише нижній білизні.
- Оу, не очікувала тебе тут побачити, але я рада - з ухмилкою сказала вона
- По-перше вдягнись. Мені не приємно тебе бачити таку. По-друге нам потрібно поговорити - промовив я, одразу прямуючи на її кухню, бо не хотів побачити її в такому вигляді
- Ой, та ну
Через 5 хвилин вони прийшла вдягнена.
- Ну і, що ти хотів? - запитала вона сівши навпроти мене
- Давай одразу до справи. Навіщо і що ти вже наговорила Лолі? Ти моя колишня! Колись я був твоїм хлопцем, але зараз ні, зараз ти мені ніхто.
- Ну чому ж одразу ніхто? Я пам'ятаю, як тобі було приємно зі мною та й мені теж...- говорила Катя
- Відповідай на моє питання
- Чому це я мушу перед тобою відчитуватися?!
- Катя! Ти життя і мені і Лолі!
- Да твоя Лола зіпсувала мені життя! Поки вона не з'явилася ти був зі мною, але ж ні потрібно було цій паскуді з'явитися і зіпсувати все! Зруйнувати наше кохання!!!
- Не називай її так! Вона ні в чому не винна!
- А знаєш що? Я написала їй, що її мама помре, якщо вона не припинить з тобою зустрічатися й навіть розмовляти! - кричала Катерина
- Що?! В тебе все добре з головою? Якщо ти не припиниш її шантажувати, я попрошу батька не допомагати твоїй сім'ї!
- Ти не зробиш цього...
- Я все сказав, ти все почула! Бувай - я встав і пішов геть із її будинку.
Не можу повірити! Як вона могла таке сказати та й написати? Як я міг з нею зустрічатися?! Мені так шкода Лолу... Тепер я розумію чому вона мене кинула... Ця Катерина вже вкотре псує мені життя! Ну нічого якщо що зв'язок її батька з моїм буде припинено!
До школи я вже не піду, адже зараз почнеться 3-ій урок... Піду додому всеодно там нікого немає
Кінець POV Іван
POV Лола
Уроки нарешті закінчилася і я хотіла одразу стрімголов побігти додому, але згадала, що мені сьогодні чекає. Я вийшла зі школи попрощалася з Машою і пішла до Олексія
- Привіт, сонечко, я тебе вже зачекався - він обійняв мене
- Привіт, я рада, що ти чекав мене. Вибач, сьогодні не зможемо погуляти потрібно бігти додому - сумно сказала я
- Та нічого, не хвилюйся ми ще обов'язково погуляємо, можна я тебе додому проведу?
- Звісно - ми пішли до мого будинку по дорозі розмовляючи про те, як пройшов цей день
*Біля будинку*
Коли ми дійшли до будинку, я поцілувала Льошу в вуста і ми розійшлись. Зайшовши до будинку на годиннику було 16:40, отже в мене є час зробити трохи дз.
Переодягнувшись у домашній одяг я почала робити англійську мову і потім алгебру.
До речі, ми з Олексієм все-таки почали зустрічатися, він дуже хороший і мені подобається він.
*18:00*
Я почула, як відчинилися двері, очевидно прийшли батьки. Уроки я вже доробила, а саме те, що починала. Спустившись на кухню я побачила маму.
- Привіт - привіталася я і сіла за стіл - А де тато і Даня?
- Привіт, доню. Даня в кімнаті, а тато зараз прийде - відповіла вона
- Привіт усім - почула позаду я голос Дані
- Привіт
- Добрий вечір - на кухню зайшов тато і ми всі сіли за стіл. Мама дістала піцу, яку вочевидь вони купили і поклала кожному на тарілку. Спочатку ми просто вечеряли, але через хвилин 10-15 тато сказав:
- Отже, доню, скоро твій день народження і нас на жаль не буде. Тому я хочу, щоб ми зараз обговорили всі деталі.
- Добре, я згодна
- Для початку я б хотів знати скільки гостей ти запросиш? - поцікавився тато, додаючи піцу
- Я ще точно не вирішила, але думаю 15-20 людей
- Точно? Може більше? Я дозволяю
- Ні, мені цілком вистачить
- Добре, тоді на кшталт спиртного...я розумію, що тобі ось-ось буде 16, але багато пити не можна - додала мама
- Сказати чесно я думала взагалі алкоголь не брати, але давайте тобі пляшок 3-5 вина вистачить.
- Угу, добре. Але ж, доню, будь ласка не пий багато і ти Даню теж
- Добре - знуджено сказав Даня
- Звісно, тато.
- Я тобі залишу кошти окремо для того, щоб ти купила сукню, різні прикраси і, що вам там дівчатам ще потрібно
- Дякую велике - я підійшла і обійняла маму й тата
- А мене? - почула я ображений голос Дані
- Добре - я обійняла і його - Я тобі піду в кімнату ще потрібно уроки доробити - звернулася я до батьків
- Звісно
Я просила за собою посуд і пішла в свою кімнату. Мені ще залишилося зробити геометрію, фізику і хімію...Ех...Ну, що ж...Почнемо!!!
*Через 2 години. 22:00*
Фухх....нарешті я все доробила... Після домашнього завдання я пішла вмилася, одягнула піжаму і лягла спати...Нарешті лягла спати... Але раптом мені прийшла смс від Каті: "Слухай, можеш зустрічатися з Іваном. Мені всеодно. Я вже знайшла собі набагато кращого, аніж він!" Ого...ну добре...Не знаю чому, але мені було всеодно, адже в мене є Олексій). Ну тоді потрібно завтра поговорити з Іваном, щоб він до мене не ліз і не наробив нічого цій Каті.
Від автора:
Привіт! Як вам? Як думаєте, Лола весело проведе своє день народження чи щось трапиться? Пишіть свої враження і думки, мені буде приємно почитати. Всіх люблю 💕💕💕