Величезна сцена сяє від величезної кількості софітів.Темний концертний зал наповнений великою кількістю блискучих квіток - Армі бомбочок. Сотні й тисячі фанатів зібралися на концерт у самому центрі Сеула. Обіцяні емоції та шквал овацій уже щосили сочилися від усього залу.
Сьогоднішній концерт мав бути найграндіознішим і особливим. Через 3 місяці госпіталізації, на сцену має повернутися естет класичної музики і володар оксамитового голосу - Кім Техьон. Підготовка дійсно була серйозною:
- Чонгук, швидше налівай свою куртку і ми починаємо - просить Намджун, йдучи на сходинки до сцени
- Як ми можемо почати, якщо Техьона ще немає на місці?
- Його привезуть, не хвилюйся - заспокоював молодшого Джин
- Без нього концерт починати, це неправильно!
- Та йди вже!
Юнгі просто не витримав і запхнув молодшого вперед, тим самим вихід на сцену був забезпечений.
Яскраві вогні спалахують з усіх боків сцени. Конфеті у вигляді грошей починає сипатися на сцену. Знайомі ритми, вібрація - концерт починається з пісні "Mic Drop"
Бурхливі оплески, крики та вигуки щастя просто сипляться з усього залу. Концерт ішов у самому розпалі, але його не було. Техьон не з'явився ні на першій пісні, не на другій і не на попурі пісень.
Тривога дедалі більше закрададамь у серце молодшого.
- Гук, твій сольник. Давай!
Лідер підбадьорював як міг молодшого перед його виходом. Виконання пісні "Still With You", мало бути заворожуючим. Красиві небесні декорації, що змінюються з ніжними живими квітами на кутах сцени. Все так трепетно і ось вона, пісня про кохання.
Чонгук виходить на сцену і боїться. Уперше боїться виконувати цю пісню. Він настільки часто співав її вдома, в обіймах свого коханого, що зараз, не бачачи і не чуючи його голосу, буде важко.
Закулісся шумить як ніколи. Старші хьоні з цікавістю розглядають екран, де їхній наймолодший дарує щастя своїм ангельським голосом.
- Він затримується - констатує Хосок
- Він уже на підході. Техьон же ще костюм забирав - припускає Чімін
- Його самодіяльність, усі нерви витріпала і нам, і менеджерам, і ще й макне - фиркає Юнгі
- Мене, як завжди, обговорювати вирішив, раз незадоволений.
З-за чорної тканини виходить рідний хлопець. Його, колись, темне волосся, тепер красивого золотавого кольору. По фігурі вдягнений гарний білий костюм із сірими та бежевими вставками, а біла квітка у волоссі додає ніжності.
- Ти немов на весілля зібрався
- Він уже на сцені?
- Звісно, твій вихід зовсім скоро - підморгує Джин
- Нервуєш? - запитує Джун.
- Так, боюся, що щось піде не так.
- Варіант того, що після аварії ти не зміг би ходити, тебе не сильно лякав. А тут як вийти на сцену зі своїм коханим, так ми боїмося - усміхається Хосок
- Я... ну я...
- Техьон, не підкачай - наостанок каже Юнгі і поправляє квітку у волоссі - Усе вийде!
- Дякую, хьон
Цей твій ніжний голос, який пестить мене,
Будь ласка, вимови моє ім'я ще один раз
Навіть знаходячись під замерзлим сяєвом сонця, що сідає
Я йтиму тобі назустріч крок за кроком
Все ще з тобою
Текст пісні настільки просякнутий почуттями любові, що в голові одразу вимальовуються картинки з коханим. Ось Техьон уперше дозволив поцілувати його. Ось Техьон яскраво посміхається, побачивши букет квітів. Сонний Те-Те, що так сильно не хотів іти на репетицію. Техьон, що радісно стрибає поруч зі своїми вихованцями. Кім Техьон, такий коханий, що Чонгук не впевнений, що зміг би знайти собі когось іншого.
Коли це вже станеться?
Коли ми знову зустрінемось,
Я хочу подивитись тобі у вічі і сказати,
Що я сумував
Красиві декорації з пухнастими хмарами, що знаходилися позаду співака, несподівано відкриваються. Спів приспіву не дає право, макне повернутися, адже це частина, яка так важлива
Усередині спогадів, які пригадуються захопливими
Навіть коли я танцюю, теж дощить, чи не так?
Коли той туман розсіється,
Я побіжу до тебе з промоклими ногами
Обійми мене тоді, будь ласка
Коли в легені набирається повітря, щоб почати наступний куплет, Чонгук зупиняється. Його пісню співає інший голос. Інший, але не чужий. Оксамитовий, трохи теплий і улюблений. Впізнаваний ледь чутний стукіт підборів змушує Чона обернутися.
Очі не вірять, а голова боїться зрозуміти. Техьон стоїть перед ним і ласкаво проспівує його рядки. На обличчі грає ніжна усмішка, а руки ледь-ледь торкаються хлопця.
Техьону приємно бачити цю розгубленість, знаючи всю серйозність свого хлопця. Коли ці великі темні очі намагаються знайти відповідь на своє ж питання, Кім стримується, щоб не засміятися в пісні.
Приємне відчуття заповнює все всередині. Чонгук, нарешті, дарує посмішку і фанатам і собі і своєму коханому. Мікрофон знову опиняється біля губ і мелодія продовжує литися, тепер разом зі словами. Оксамитовий і ніжний голос зливаються в один і приємно обволікають весь стадіон.
Позаду нечітких усмішок, на які я дивлюсь,
Я хочу намалювати гарне фіолетове сяйво
Навіть якщо наші кроки не збігатимуться одні з одними
Я хочу крокувати цим шляхом разом з тобою
Все ще з тобою
Останні рядки і ось і все. Пісня закінчилася, лише тиха мелодія відіграє на кінці. Усе так казково й чудово, що спільним коханим не хочеться в це вірити.
- Дякую тобі - одними губами каже Техьон, стримуючи сльози.
Чонгук здається. Він завжди був сильним, упертим і кам'яним, але перед Техьоном він завжди ласий. готовий покласти всього себе біля цих неймовірних ніг і віддати своє серце, аби побачити цю красиву квадратну посмішку.
Чонгуку начхати на тисячі фанатів, на фотокамери й осуд з усіх боків. Відстань скорочується в мить. Губи ніжно мнуть губи навпроти. Руки лягають на талію коханого і ближче притискають до себе. Так не хочеться його відпускати.
Від цієї різкості та сміливості, Техьон просто впускає мікрофон. Він розуміє всю серйозність цього вчинку просто перед тисячами очей. Думки не довго заповнюють голову, все одно давно б усі про це дізналися. Тонкі губи відповідають на поцілунок і дарують метелики в животі.
- Ти найкращий сюрприз у моєму житті!
- Я радий, що зміг подарувати тобі любов
Залишайтеся вічно коханими для тих, хто вас справді любить і дорожить вами. Будьте коханими!
Кінець.