Коли ваші друзі кажуть вам: «Господи, Те, забий. Ми трохи вип'ємо, все буде добре!», пам'ятайте, що це не так.
Техьон несміливо стукає у двері аудиторії й просуває свою кучеряву маківку в отвір, щоб улесливим голосочком спитати:
– Професор Бім, можна? Вибачте, будь ласка, я просто...
– Швидше, Кім... – перебиває й втомлено зітхає старий, вже давно не лаючись за систематичні запізнення горе-студентів, й місцевого дива в пір'ях.
«Я просто о першій годині ночі витягував своїх друзів з клубу після гульні та зовсім не виспався», – приблизно подібне хотів ляпнути Техьон.
Ви не подумайте, він хлопець не дурний й зовсім не ідіот-казкар, просто сам собі на розумі та часто не може відмовити своїм друзям. Їх міцне братство КПК з двох Кімів та одного Пака посередині, засноване ще на далекому першому курсі після бійки під час студентської вечірки, було нерухомо. Кім Сокджин випадково задів Чіміна, тоді ще з рожевим волоссям Пак, після випитого алкоголю перетворився в злюку, а бідному Кім Техьону довелося їх рознімати, ще й самому по своїй бідній голові отримати.
На дворі вже зима, третій курс, а ця компанія після десятки синців (у Пака поставлений удар, так), парочки образ (зате у Джина язик добре працює) й згодом спільно розпитої пляшки (насправді їх було чотири, але Те наполегливо заперечує) на все тій же вечірці так й залишились найкращими друзями.
Чому ж самого Техьона не було з КПК на їх пиятику? Всього одне просте пояснення: в нього горить проєкт по живопису, через що студент-художник й витрачає весь вільний час, якого не так вже й багато, на сон.
Враховуючи, що в перервах треба витягувати з клубу вночі Сокджина, який кричить щось про місячних кроликах, й Чіміна, що волає: «Поцілуйте мою дупу, хвойди!», священного сну зовсім мало.
Як підсумок – ігнорування будильника та запізнення на першу пару.
Техьон мишкою йде на звичне місце: третій ряд у самої стінки, третя парта з кінця. Якщо по совісті, то курс «Економічної теорії» насправді не так вже й важливий студенту з художнього факультету. Його ставлять як загальнообов'язкову дисципліну для всього третього курсу протягом пів року, виправдовуючи це «розширенням кругозору студентів», та зганяють їх всіх у великий зал, де мовить професор Бім.
Звісно, всі факультети за один раз не навчиш, тому утворюють групи з факультетів. В цей раз об'єднали декілька: художній, біологічний...
Ось той хлопець-сусід, що сидить поряд з Техьоном, з факультету комп'ютерних технологій. Його ім'я Чон Чонгук, та на «Економічній теорії» він завжди спить, склавши руки на парті, а поверх голову. Погляд у нього суровий, як і весь вигляд в цілому – Те бачив одного разу, як в коридорі Чон ледве не поліз у бійку, благо, що противник виявився розсудливим та відступив. Чонгук достатньо мускулистий, ходить переважно в чорному одязі, з татуюваннями на тілі.
Ох, ці тату – окремий фетиш Техьона. Він зовсім не збоченець, ні, але зображення різних малюнків на біцепсах і руках з венами, що виділяються, занадто прекрасно для його внутрішнього критика.
Те сумнівається, що Чон-знищуючий-погляд-Чонгук знає хоча б його ім'я: пара професора Біма завжди перша, а студент-художник на неї завжди запізнюється, й татуйований хлопець завершує все це третім «завжди»: він весь час лежить на парті та спить.
Та у Техьона, трохи полохливого й водночас дуже талановитого, одна особливість. Йому дуже потрібно малювати. На полях зошитів, на собі, на Чіміні, хоча б на клаптику паперу – душа тягнеться. Та іноді Кім дозволяє собі невелику витівку: виводити лінії чорною гелевою ручкою, на руках Чонгука. Той не прокидається, ніколи не змінює позу, судячи з тату й сам любить фарби, так що Те зовсім не соромно.
Ну, так, саме тому він вилітає як пробка з пляшки шампанського разом із дзвінком, щоб не бути поміченим, ага.
В черговий раз рука сама тягнеться до вільної ділянки на голому зап'ясті Чона. Після минулої пари там красувався крихітний лотос, але гелева ручка зовсім не те, що голка, ось квітка й стерлась. Зате тепер на тому ж місці стараннями Техьона, що від зосередженості навіть висунув язика, є оленя Бембі. Любить він мультики, і що ви йому зробите?
А взагалі, Чонгук гарний. Це Кім зрозумів вже давно, уважно роздивившись все-все на чужому обличчі. Кожну родимку, губи, пірсинг у вусі й губі, копицю темного волосся. Чонгук незвичайний.
Техьон любить таких. Ось є дурковато-нестандартний Чімін й дбайливо-смішний Сокджин, а є гарно-недзвичайний Чонгук. Високий, великий і зовсім трохи страшний, через холодний погляд карих очей.
Те до нього ніколи першим не підійде, занадто полохливий він для такого. Хто знає, чи гей цей татуйований хлопець, зате милуватися крадькома ніхто не заборонить.
Милуватися, малювати кумедні картинки й потім втікати, що тільки п'яти виблискують.
🦌🦌🦌
Техьон заходить в роздягальню після пари фізкультури наодинці. Він взагалі спорт не любить, пару віджимань – й вже дихання закінчується, а тут залік по бігу. Інші однокурсники давно здали й пішли, а Кім, який добіг самим останнім під тяжке зітхання викладача, ледве не вповзає в роздягальню в сім вечора.
Благо, після швидкого душу бажання жити повертається, а ось обговорювати в себе в голові тиранію, що відбувається з цим клятим фізичним навантаженням (Техьон же їм не спортсмен якійсь, він тонка художня натура!), на щастя, зникає.
Позаду лунають кроки.
І ось тепер, він вже, на жаль для нервової системи Те, відчуває чужу присутність, стоячи обличчям до шафи з речами. Чується чужий смішок.
– Гей, Бембі, я думав, що твоє волосся вже й так кучеряве, а воно після душу ще більше завивається.
Обурення від слів якогось мерзотника застрягає в горлі разом з парочкою матів, послужливо підкинутих Чіміном, ледве Кім повертається обличчям й раптово виявляє дивну річ.
Чон Чонгук, ось той самий злюка з вигляду з факультету комп'ютерних технологій, стоїть до нього недозволенно близько, усміхається й без сорому оглядає тіло навпроти. Й не будь Техьон в зовсім не культурному шоку, то зрадів би, що встиг вдягатися й зібрати сумку. Інакше виблискував би голою дупою при швидкому бігу.
Але Кіму дозволено трохи випасти з реальності.
Бо Чонгук без футболки. Та перекинута через плече, вся промокла від поту. Але більш важливо, що в нього прямо під серцем, витатуйоване зображення лотоса, намальоване на минулому занятті, що було чорт знає коли через вічне скасовування пар у зв'язку з ремонтом проводки.
– Язик проковтнув? – усміхається Чон.
Він тільки-тільки з тренування по боксу, куди ходить разом з друзями, й зовсім не очікував побачити Бембі тут. Як кажуть, це доля, й Чонгук подібному тільки радий. Бачити наживо цей загублений погляд й ледь червоні не то від збентеження, не то після душу щоки – одне задоволення.
– Це... Це ж... – Техьон забуває весь свій багатий словниковий запас (Чімін був би розчарований).
Від здивування горе-художник навіть підіймає руку й вказує пальцем на своє творіння, що відбито чорнилами.
– Милуєшся своєю роботою? – Чон підходить ближче, щоб чужий палець уткнувся прямо в його гарячу після тренування шкіру, й з задоволенням чує писк збентеження.
Все-таки не від душу.
Кім зовсім губиться, відчуваючи жар тіла своїми руками, в безглуздій спробі кладе долоні на груди Чонгука, й застигає, зовсім нічого не розуміючи. «Все. Фініт аля комедія, друзі», – думає він.
– Мені подобаються твої малюнки, – Чон намагається не видати те, наскільки йому подобається ще й відчуття від дотику з м’якими долонями, й нахиляється до милого обличчя ближче, щоб знову заговорити: – Бембі. Боїшся мене?
Техьон здригається й підіймає погляд, щоб зустрітися з чужим, уважний й від чогось зовсім-зовсім не страшним, поки на губах Чонгука з'являється усмішка. Зухвала й при цьому все ще якась тепла.
– А тепер, Бембі, біжи, тому що скоро мої інші страшні друзі закінчать тренування й прийдуть сюди, – хриплим голосом промовляє Чон прямо на вухо почервонілому Техьону й відсувається.
Тому двічі повторювати не потрібно.
Чонгук по-доброму посміхається, дивлячись вслід диву, що тікає. Справжнє швидке оленя. Спочатку було цікаво, хто настільки безстрашний вирішився торкнутися до такого похмурого з вигляду Гука, а потім цікавість замінилося милуванням кучерявої копиці волосся, висунутим язиком при малюванні на шкірі чергового шедевра мистецтва й очима зі смішинками. Чон знає, що тепер Бембі від нього нікуди не дінеться.
Бо Чонгук ніколи не спить на парах.