Цілунок вампіра

By user00231741

2K 141 32

Чонгук сидить у своєму кріслі та чекає коли двері відкриються і в кімнату зайде його секретар. За декілька... More

3
1
4
5
6
7
8
9

2

212 16 7
By user00231741

Під час еструсу¹ Техьон вирішив не гаяти часу і коли мав вільну хвилинку шукав собі нову роботу. Він хотів би продовжити працювати пекарем, проте ТеТе вирішив щось поміняти та відкрити для себе щось нове.

Відкривши ноутбук він ввів в Google: "Робота Сеул". Шукали кур'єра, кухара, вчителя та багато інакших професій, які не підходили Техьону. За деякий час він знайшов вакансію секретаря косметичної компанії та Кім думав, що це не для нього, адже має алергію на рум'яна і він був впевнений, що з ними йому доведеться працювати.

Потім попалась вакансія секретаря модельної компанії. Робота була легкою за описом, але робочий день тривав 10 годин. Ще й далеко їхати, а Техьону треба роботу до якої можна швидко добратися.

Порившись ще чуть в інтернеті він натрапив на вакансію секретаря компанії "JK&Cars", яка прославлена на всю Азію своїми машинами. І ось Техьон отримав шанс на таку роботу.
Його радості не було меж. Все як він хотів:робочий день тривав 7 годин, компанія була недалеко і зарплата була вища норми. Техьон просидів пів години, роздумуючи чи йому це треба. Поки серце від хвилювань б'ється як скажене омега набрає номер вказаний на сайті і дзвонить.

--Ало, це Чон Чонгук, власник компанії " JK&Cars"?

-Так, це я

-Доброго вечора, я б хотів влаштуватися у Вашій компанії секретарем

-Доброго, завтра можете прийти на співбесіду о 09:00?

-Так, звісно

-Вулиця Червоної квітки, номер 8.

-Дякую, до побачення

-До побачення

Коли закінчився дзвінок, Кім зрозумів, що завтра він йде на співбесіду аби отримати таку вакансію. Отже, треба йти готуватись до такої події. ТеТе встав з ліжка, потягнувся як котик і підійшов до величезної шафи. Відкрив її почав дивитись, що йому одягнути, бо завтра він має виглядати прекрасно і впевнено.

*
Кім Техьон сидить на кріслі у кабінеті Чон Чонгука. Кабінет великих розмірів, панорамні вікна, робочий стіл і зручне шкіряне крісло.

Він чекає поки прийде директор на співбесіду. Сам Чон Чонгук запізнюється, а так негоже. Омега чує швидкі кроки за кімнатою і за мить двері відкриваються. В кімнату заходить сам Чон Чонгук, злісний як чортяка альфа сідає навпроти безробітнього.

-Ви прийшли на 20 хвилин раніше. Така якість має бути у секретаря,- без привітання починає говорити Чонгук. Альфа обурений та розлючений, як Техьон міг на другий день течки полетіти на співбесіду. Ой дурненький, дурненький омега йому попався. Від нього пахне корицею за кілометр, а Техьон все одно з дому вийшов. Безстрашна людина.

-Доброго дня, містер Чон, - вирішив привітатись з ним Техьон. Омега сидить перед ним і відчуває легкий шлейф чоловічого одеколону. Альфа був одягнений у чорний костюм з червоною вишивкою на рукавах. Техьон замітив на губі прокол, а на правій руці - татуювання. Як на Техьона, виглядало харизматично.

-Доброго, Ваше резюме, - промовив старший та простягнув руку для документів.

Техьон протягнув йому папери і Гук почав їх розглядати. Він наче їх читав поки сам думав про свого омегу. Якщо в ньому включяться інстинкти - Техьон буде уже без проблем статевого життя. Окрім того, в свідомості Техьон виглядав ще красивіше. В карих очах альфа замітив хвилювання на рахунок праці, він перебирав під столом довгими пальцями і намагався не кусати прекрасні рожеві губи.

-Ви закінчили економічний університет імені Сю Намі? - зацікавлено спитав Чонгук, встав з крісла і пішов відкрити вікно навстіж аби запах кориці не заходив йому в легені.

-Так, - гордо відповів Техьон, адже справді пишався тим. Мало хто закінчував цей університет.

-Чому Ви працювали у пекарні, містер Кім? - Чонгук сів у крісло та перегорнув одну сторінку аби прочитати зміст.

-У компанії де я хотів працювати не було вакансій, а пекти я вмів і любив. Тому і пішов працювати пекарем, - відповів омега, оглядаючи Чонгука. ТеТе зрозумів, що він трішки поспішився йти сьогодні на співбесіду. Альфа навпроти нього був як оголений дріт. Торкнись і буде небезпечно. Очі розширені та напружені, а вдихи повітря насиченого його запахом- рідкі. Техьон й справді вдячний Чону за розуміння ситуації і за те, що не витріщається на нього, як на шматок м'яса.

- Чому вважаєте, що іменно Ви маєте зайняти цю посаду? - запитав директор. Чонгук вже зрозумів, хто буде приносити йому каву кожного ранку. Рішення прийнято, але ще не озвучено.

-Тому, що я відповідальний працівник, виконую свою роботу вчасно та якісно, слухаюсь наказів і буду вирішувати деякі Ваші проблеми, а не створювати їх, - впевнено промовив ТеТе. Це правда, він вважає, що ця професія для нього. Кім впорається.

-Напишіть, будь ласка, свій номер телефону, - Гук протягнув ручку і листок - Якщо Ви нам підійдете Вам зателефонують, - промовив старший.

- В меню вказаний номер телефону, навіть домашній.- Кім зрозумів, що Чонгук трішки розтяпа. Таке пропустити...

-Дякую, містер Кім, - сказав альфа.- Нашу співбесіду закінчено. Вам подзвонять.- усміхнувся Чонгук і зразу ж зрозумів, що проколовся. Кім вже все дізнався.

-Вам дякую, містер Чон,- усміхнувся ТеТе і забрав меню з гарячих чоловічих рук.

Кім поставив меню в сумку, закрив її та промовив:
-До побачення,- ще раз легко усміхнувся і вийшов з кабінету, лишаючи альфу на самоті з його запахом.

Чонгук вийняв телефон з кишені і набрав потрібний йому номер.

-Сонгу, прослідкуй за омегою з коричневим волоссям в білому костюмі. Вийшов тільки що з мого кабінету.

-Що мені з ним зробити?

-Просто дивись аби він всю дорогу до дому був у безпеці. Навіть якщо кудись піде ти за ним. І дивись мені, аби він нічого не запідозрив.

-Містер Чон, Ви жартуєте? Я професіонал.

- Слідкуй за ним, професіонале.

Ні, Чонгук не був якимось маньяком аби висліджувати своїх майбутніх працівників чи інших людей. Просто він хотів аби ніхто не зміг нашкодити Техьону коли він такий чутливий і слабкий. По вулицях Сеула ходять багато людей з недобрими намірами. Хтось може кинути око на його омегу або ж почати приставати. Техьона треба захищати.

***
Кім,не підозрюючи, що за ним слідкують, вийшов з компанії і зловив таксі. Він поїхав на свою минулу роботу. Все таки було трішки жаль, що його звільнили з улюбленої роботи. Техьон заходить у пекарню і в ніс та легені заходить запах випічки.

-Привіт, Сунхьон, - промовив Техьон і усміхнувся. Він обняв свого друга, який був у фартусі та з кремом на руках.

-Привіт, ТеТе , - сказав Сун. Омега поглянув на красивого Техьона.

-Ми маємо якісь замовлення?- голосно запитав Вишневий і пішов у перодягальню. Дістав свій ключик і відкрив шафку. В ній лежала його форма до праці. Кім переодягнувся та пішов до Сунхьона.

-Як добре, що ти вже готовий. Сьогодні ми маємо спекти торт на честь 4-ьох років весілля. - Сун дістав блокнот у якому було записані деталі щодо торта. - Він має складатись з 2 поверхів, яблучний крем, без мастиґи і з оздобленнями. Чорні та білі лебеді. На горі має бути пара таких лебедів, які шию склали так ніби це сердечко,- розказав все про замовлення омега.

-Коли маємо виконати замовлення? - запитав Кім і здивувався. Такий торт мінімум мають готувати 2-3 дні.

-До завтра - тихо відповів Сун, термін виконання горів і все треба було зробити швидко та якісно.

-Але... - ТеТе хотів заперечити, що за такий термін торт не спекти.

-Він заплатив удвічі більше ніж треба, - сказав Сунхьон.- і ми ж знаємо, що ти можеш більше ніж кажеш. А ще зможеш його відвести, будь ласка? Жак захворів- старший запитав у Техьона.
-Зможу, - вимовив Кім.
- Жак тобі вдячний, - Сунхьон пройшов у іншу кімнату де у них було кафе . Свіжі солодощі купували безперестанку. На іменно їхню випічку у Сеулі був великий попит. За столиком сидів чоловік в костюмі і чекав поки хтось підійде.
Сунхьон пішов до нього щоб прийняти замовлення, а ТеТе вернувся до роботи. Він пройшов до столу на якому завжди творив чудеса.
Дістав посуд, який знадобиться для змішування тіста і прибори.
Минула робота починалась добре...

***

Кім Техьон відкриває двері та заходить до дому після роботи. З кухні чути звуки готування їжі. Інсоль вже господарює на всю силу. Зазвичай коли Техьон вертається з роботи Інсоль накриває стіл і молодший вічно дивується, що його сестра вертається тільки на годину швидше від нього, а стільки встигає зробити.
Техьон роззувся, зняв пальто і пішов на кухню.

-А мене, можливо, прийняли на нову роботу...- тихо сказав молодший і підійшов до своєї сестри аби поцілувати в щічку та обняти.

-А мене знову запросили на побачення,- Інсоль обняла свого брата. В його обіймах завжди було зручно і тепло, так хотілось стояти вічність.

-Йонджун?- запитав хлопець, хоча знав відповідь на це питання. Хто ще міг її запросити, якщо інших вона відшиває?!

-Тільки він,- усміхнулась дівчина і випустила його з своїх обіймів.

-Що у нас на вечерю?- поцікавився ТеТе і вирушив до своєї кімнати аби переодягнутись і прийняти душ.

-Токпоккі² і чак-чак³,- відповіла Соль та пішла за братом.-Коли в тебе перший робочий день?-поцікавилась старша.

-Уявлення не маю, мені мають подзвонити і сказати чи мене взяли. Головне течку пережити, а далі піде як по маслу,- усміхнувся омега і взяв домашній одяг та теплі шкарпетки. Завжди в ноги мерзне. -Ти мала розказати мені про мого істинного. Чому я його не бачив? Це досить образливо.-промовив хлопець і сів на ліжко.
Похлопав по місті поруч аби там всілась Інсоль. Соль сіла, як завжди в свою улюблену позу тобто сіла на ногу.

-Він високий, дуже мускулистий,- дівчина розвела руки аби показати який він широкий у плані м'язів, а Техьон розсміявся,- в нього чорне волосся, пірсинг на губі та на брові. Коли ми побачились він мені не представився тому ім'я я не знаю. Має приємний голос, а ще тату. Неначе на всю праву руку і ще не пальцях є.- розказала дівчина. Її братику справді повезло з істинним. За ті 5 хвилин, що вони говорили в коридорі в лікарні, Інсоль зрозуміла, що той альфа добрий, жартівливий і розумний. Не соромиться говорити про такі теми як течка у омег чи статеве життя.

-Когось він мені нагадує,- тихо сказав ТеТе. Він дістав свій телефон і через мить показує фото людини у якої сьогодні був на співбесіді. -Боже, не кажи, що це він...- з очікуванням промовив молодший.

-Я не впевнена, що це він. Тут він блондин та ще й без тату і без пірсінгу. Не знаю...- Інсоль придивляється до фото де був зображений симпатичний альфа.

- Я спробую знати новіші фото.- промовив ТеТе і забрав з рук сестри телефон. -Тут не має жодних новіших фото,- Кім виключив свій телефон і кинув його на ліжко.

-Я завтра прийду дуже пізно, можеш лягати спати і не чекати на мене, - зашарілась Інсоль. - Ми післязавтра поїдемо на озеро, біля нього є будинок,- продовжує старша.

-Він ж не думає про..?- тихо питає Техьон.

-Ні, звісно ні. Він за мною бігає тільки 3 місяці, а стосунки в нас 2 тижні. Ми говорили на цю тему. Йонджун сказав, що тільки коли я буду готова. Я йому довіряю,- з легкою усмішкою говорить Соль.

-Я щасливий за тебе,- раптово каже ТеТе і обнімає сестру з всією любов'ю.

-Техьон~і, я впевнена, що ти також найдеш своє щастя. Ти вже його найшов, просто треба чуть почекати.- усміхнулась дівчина.

-Я чекаю, - усміхнувся Техьон і в думках появився образ директора Сон Чонгука. - Можливо, вже знайшов.- прошепотів собі під ніс ТеТе.

***
Наступного дня Кім Техьон прийшов на роботу з невеличким запізненням.
-Вибач, Сунхьон. На дворі такий дощ, нічого не видно, - зразу промовив Техьон, зайшовши у пекарню. Він зняв дощовик, склав парасольку та зняв пальто. Повісив це все на вішалку і зайшов у робочий відділ.

- Вибачення прийняті.- усміхнувся старший і обняв свого друга.

- Наш торт готовий?- омега поглянув на одну велику упаковку, в якій вже був їхній торт.

- Так, лише запакуй його і можеш доставляти. Викличеш таксі чи візьмеш байк Жака?- запитав Сун. Звісно, у Жака - їхнього кур'єра є байк на якому він розвозить всі замовлення.

-Викличу таксі,- Кім досі не навчиться їздити на байку, скільки б його не вчив Жак.
Техьон запакував досить великий торт в кришечку до нього, дістав карточку та ручку аби написати побажання. Він завжди так робить, завжди пише побажання для замовників. Написавши побажання він запакував його у конверт та поставив поруч з тортом. Приклеїв етикетку їхнього логотипу до коробки і закрив її.

- Подай мені, будь ласка, чек та документ про доставлення.- попросив Кім у Сунхьона.

-Ось прошу, - Сун дістав з тумби документ і чек та віддав молодшому.
Кім уважно переглянув документ та чек, аби все було в порядку.
Техьон вдягнув пальто, на нього наклеїв бейджик та викликав таксі, яке приїхало за декілька хвилин.
- Сунхьон, я пішов.- промовив до старшого Кім, поклав документи у сумку від пекарні, взяв торт і вийшов з приміщення.

Дорога до назначеного місця була коротка та приємна. Дощ закінчився і вперше за день визирнуло сонечко. Погода досить атмосферна, хоча скоро знову почнеться дощ - хмари насуваються.
Коли таксі приїхало, Техьон сказав аби його чекали і пішов у будівлю. Він впізнав її, адже це була компанія "JK&Cars" в якій він вчора був на співбесіді.
Техьон з упаковкою на руках, зайшов у будівлю і зразу ж він побачив приймальню.

-Добрий день, можу Вам чимось допомогти?- звернулась до нього дівчина, що була в приймальні. Вона виглядала старшою за нього. Дівчина зразу ж прочитала бейджик який наліпив на себе Техьон.

-Добрий день! В мене замовлення від пекарні "Delicious",- промовив омега.

- Так, нас попередили. Вас проведуть,- сказала дівчина. - Сонгу,- звернулась вона до охоронця, що сидів і пив каву. - Проведи, будь ласка, Містера Кіма до боса. - усміхнулась йому дівчина.

-Так, звісно.- Сонгу відложив чашку кави на стіл та підійшов до Техьона,- Добрий день! Можу у Вас забрати пакунок?- запитав охоронець.

Техьон віддав упаковку альфі і йому аж легше стало.
-Дякую Вам, - легко усміхнувся Кім.

-Прошу за мною, - Сонгу дістав пропуск для гостей та віддав Техьону, аби той зміг пройти.

Вони пройшли повз перший поверх і зайшли у ліфт. Сонгу натиснув на кнопку ліфта і вони поїхали.

- Другий кабінет зліва. - промовив охоронець і пішов за Техьоном якого пропустив.
Техьон впізнає, що в цьому кабінеті він вчора мав співбесіду. Отже, це точно кабінет Чон Чонгука.
Кім постукав у двері. За декілька секунд почувся голосний крик самого директора.
- Я ж просив аби ніхто не приходив. - цей голос приближався до дверей. - Ще раз...- директор відкрив двері і побачив перед собою Техьона, а за ним Сонгу з пакунком.

- У мене замовлення для вас. Торт на честь чотирьох років одруження! - прочитав Техьон з анкети, яку дістав з сумки, - Вітаю Вас, містер Чон, - Кім опустив свій погляд на безіменний палець альфи аби дізнатись чи одружений він.

-Дякую, - промовив Чонгук, взяв пакунок з рук Сонгу і заніс у кабінет.
Альфа все ще відчував як від Кіма прекрасно пахне, не дуже легко стриматись коли істинний омега так солодко пахне і цей запах не належить тобі.

-Підпишіть, будь ласка, ось тут і тут,- Техьон віддав анкету Чонгуку і показав пальчиком де підписатись.

Директор підписався, віддав анкету і тихо промовив тільки Техьону:
- Сьогодні вечором очікуйте дзвінка на рахунок праці,- Чонгук вже все вирішив. Цей омега, Техьон має працювати з ним, має бути його секретарем. Має носити йому гірке американо з ложкою цукру на роботу і нагадувати про зустрічі. Та Чонгук також вирішив ще багато інших речей, про які ТеТе навіть і не задумувався.

------------
Еструс - морфологічні та фізіологічні зміни в статевій системі самок, які циклічно повторюються й пов'язані з дозріванням гамет; свою назву отримав від головної фази циклу - еструсу, або тічки.
Токпоккі - корейська їжа, виготовлена з довгих, білих, циліндричних рисових коржів, що мають назву токмуйон. Емук, варені яйця та лушпиння - одні із найпоширеніших інгредієнтів страви.

Чак-чак - східні солодощі; виріб із тіста з медом
----
Чесно кажучи, не знаю коли буде продовження. Я маю дуже багато сумнівів, що писати тому глави будуть виходити раптово та неочікувано. Перепрошую за помилки.

Всіх люблю! ❤️
*⁠\⁠0⁠/⁠*

Continue Reading

You'll Also Like

72.6K 830 44
без спойлера..
1.7K 116 18
Вторая часть, обязательно заходите почитать. Обещаю она будет такая же интересная как и первая
18.1K 410 70
Отож ця історія, ну не знаю як сказати може сам прочитаєш і дізнаєшся? Це переклад на українську мову, тому мова може бути десь не десь проскакувати.
5.5K 198 19
Тебя зовут т/и тебе 16 лет твои братья Вова и Марат уехали жить в Казань а ты осталась в Москве с отцом матери у вас не было а отец был пьяницей кото...