Я не знаю як поступити
Іти далі чи відступити назад?
Як же важко у світі жити
Зачерствілих, самотніх людей...
Кожен день стає як наступний
Кожна мить тривожить тебе
І в очах з'являються сльози
Від не взаємних людських почуттів.
Пам'ятаю ту мить як зустрілись
Серце билось в пролом із грудей
Я ж для тебе звичайна людина
Ти для мене як сильний орел
Я не знаю коли покохаю
Ще когось так як тебе
Лиш одне запам'ятаю-
Твою посмішку чисту як день.
Автор: Грушицька Анастасія
