Магія дракона.Вогонь.Книга 1

Розділ 8."Колишній фронт"

Із каменю я створила собі колечко,а кулончик поклала у шкатулку,до решти прикрас.

Вирішила в інтернеті знайти якісь данні про цей камінь.Виявилось, аметист - це унікальний різновид кварцу фіолетового кольору. Неземна краса даного чуда природи здобула йому багатовікову популярність. Звертає на себе увагу і сама назва, адже з грецького «amethystos» означає «не п'яний». Це говорить про те, що цей напівдорогоцінний камінь протвережує свідомість і захищає від згубних впливів ззовні.

Мінливість кольору використовували для передбачення, вважалося, що аметист тьмянів або темнів перед настанням руйнівних катаклізмів природи. У древніх цивілізацій аметист вважався символом миролюбності, щирості і чесноти.

Напівдорогоцінне каміння аметист – це кращий варіант для правильної медитації, він допомагає контролювати негативні емоції і гасить душевні муки. Але його енергетика мінлива, як хамелеон, аметист - камінь Повітря. Прикраси з аметистом було прийнято дарувати вільним дівчатам, оскільки вважалося, що він здатний розбудити в їх душі любов на адресу дарувальника. З цієї ж причини заміжні жінки від таких подарунків категорично відмовлялися.

У всі часи аметист вважався талісманом, який пробуджував у свого господаря дар ясновидіння. Крім того, він допомагав коригувати життєвий шлях і відводити біду від власника і його близьких. Дорогоцінний камінь – це очисник духовного початку людини і всіх предметів, які його оточують. Швидше за все, причиною поклоніння каменю в усі часи був його унікальний колір, адже саме фіолетовий відтінок є завершальною ланкою видимого спектру і межує з невидимим ультрафіолетом. Філософи і поети ставилися до нього, як до брами в потойбічний, непідвладний людському сприйняттю світ.

Більше ніякої інформації не було.Дякую вікіпедії за інформацію.Після усієї цієї інформації я пішла на сніданок.

-І хто ж подарував тобі таку цяцьку?-запитала в мене Ангел. 
-Сама собі,-відказала я,зробивши чаю.
-Красивий,не поспориш,-сказала Віка.
-Як називається цей камінь?-неочікувано запитав Тарас.
-Аметист,-відповіла я,попиваючи чай.
Сніданок пройшов миттєво,тому ми направились на уроки.
Перший урок у нас,магічне удосконалення.
Пан Грейс чекав на вулиці.

-Готові?-із нотками сарказму мовив вчитель.
-Ніби,-так само відказала я.
-Гаразд,а тепер серйозно,завдяки вашій істинній зброї ви стаєте автоматично сильнішими,але ви повинні бути сильними і без неї,тому усю зброю кинули сюди,-мовив пан Грейс,показуючи на контейнер.
  
Ми всі скинули свою зброю в контейнер і вистроїлись у ширенгу.