Я сонцем осяяна мрія
Тобою залюблена діва
Відкрита серцем до всього
Що робить людство собою
Я маю страхи і надії
А ще маю дивні сни
В яких ми з тобою
Ніби в минулому жили
То може лиш сон
Чи може просто мара
А може то нашого життя тон
Уже не розумію сама
Я бачу тебе щоночі
Себе ж не впізнаю
І тільки коли бачу твої очі
Що навпроти я, розумію
Ти завжди так дивився на мене
Закохані ніжні погляди
Такі, що я почуваю себе
Щоразу ніби на небі
То може нам натяк
А може просто минулі життя
Та я триматиму нас разом
Поки сили буде вистачать
YOU ARE READING
вірші
PoetryКожного разу беручи до рук ручку відчуваю себе на своєму місці. Хай там що, а трохи емоцій викладених на папері можуть стати новою сторінкою в житті. Ця невеличка збірка теж є своєрідною сторінкою мого життя. Тож, давайте знайомитись ближче.
