Ви знайомі з дитинства. Ти завжди була тією людиною яка підтримае, допоможе, була з ним і в радісні, і в сумні моменти його життя. Але є одне але, ви завжди були лише друзями. Хоча ти і відчувала щось до нього, все одно боялась зізнатись. А якщо він не сприйме усього, сприйме тебе за ненормальну, захоче прервати спілкування з тобою?- лише ці думки крутились у твоїй голові, коли ти наближалась до будинку друга. Але що робити, ти все вирішила: сьгодні ти розповіш йому все. И не важливо, як він відреагує на це. - набравши повні легені повітря ти подзвонила у двері хлопця, через хвилину вона відчинилась.
Ч: оу Т/і, це ти? Проходь
Ви зайшли до вітальні і ти стала навпроти нього.
Т/і: друже, послухай і не перебивай мене. Я хотіла сказати тобі дещо, вже давно, але ніяк не наважувалась.- ти не дивилась у його очі, адже відчувала сором. Хлопець помітив твоє хвилювання.
Чонгук узявши тебе за руку: небійся, кажи.
Т/і:Добре. Якщо відмовиш, я зрозумію. Отже, я хотила сказати, що ти дано подобаєшся мені. Я не знаю чому, але просто відчуваю це усим своїм сердце.
Ти, нарешті подивилась на його здивоване лице, яке не знало що робити.
Ти висмикнула свою руку зі його.
Т/і: айщ, так і знала. Нетреба було. Вибач, я мабудь піду.- ось ти вже збиралась піти, як Чонгук затримав тебе схопивши за руку.
Ч: стій. Ти все не так зрозуміла. Пробач за мою повільну реакцію. Просто я справді не очікував почути це від тебе. Адже ти теж мені подобаєшся.
Т/і: це правда?- з цікавістю ти повернулась до нього і узяла його за руки.
Він посміхнувшись і опустивши погляд на підлогу відповів: так, але я так само як і ти боявся зізнатись тобі у почуттях. Думав відмовиш.
А ти, вже з очіма закоханої, відповіла: дурненький мій, як я могла відмовити тобі?
Ч: то ми тепер разом.
Т/і: а ти як гажаеш?- з посмішкою на обличчи сказала ти.
Ч: давно мріяв це зробити - ти не встигла зрозуміти, що відбувається, як хлопець поцілував тебе, ще й так пристрасно. Ти, звичайно відповіла на поцілунок. Він став найкращім у твоему житті.
