Ось воно,кохання

Пропозиція💍

Ранок

Я проснулася в ніжних обіймах коханої людини. Він що є сили обняв мене,наче не хотів відпускати. Згадуючи всі події вчорашнього вечора у мене проявилася усмішка на обличчі.
-Доброго ранку.-проговорив ще сонним голосом Дейв.-Як спалося моїй красуні?
-Доброго ранку,любий. Навіть дуже добре,а тобі?-подивившись на хлопця промовила я.
Він як завжди ніжно поцілував мене і дуже сильно обійняв.
-Я дуже тебе кохаю.-на вушко шепнув мені Дейв.
-І я тебе.
Ми ще десь годину лежали обнімаючи один одного і промовляючи лише одну фразу: "Я тебе кохаю".
Цей ранок був одним з найкращих. Коли я вже сіла,прикриваючи своє тіло одіялом. Подивилася навкруг номеру. По всюди були розкинуті наші речі і білизна. Дейв знову потягнув мене в свої обійми,але ми так лежали не довго. Тому що до нас подзвонили Дарек з Лауреттою.
-Ви не підете на сніданок?-запитав Дарек.
-Ми зараз будемо збиратися.
-Пропоную поїхати кудись погуляти містом. І там і поїсти.
-Добре.
-Тоді я викликаю таксі.
Дарек вибив і Дейв повернувся до мене з своїми обіймами.
-Любий,вийди будь ласка, я хочу вдягнути щось.
-Мені і так зручно.-сказав Дейв вхопивши мене за талію. Біля нього було так добре і так спокійно...Навіть не хотілося вставати,але я все ж таки встала,обмотавшись ковдрою. Почала діставати свій одяг і чисту білизну.
-Чому ти так закуталась?-засміявся хлопець.
-Не буду ж гола по номеру ходити.
-Ну я б був не проти.-Дейв накинув на себе другу частину одіяла і підійшов до мене.-Давай одружимось.-я стояла в ступорі і не знала що відповісти.-Я буду кохати тебе до кінця життя.
-Я...я не знаю. Не думаєш,що це зашвидко?-його очі світились,але я й справді не знала що йому відповісти.
-Чому ж зашвидко? В мене таке відчуття,що ми знайомі все життя.-хлопець дивився на мене декілька хвилин,а я лише дивилась в його очі і мовчала.-Ну добре,не будемо...
-Я згідна.-перебила я хлопця.
Дейв взяв мене на руки і почав крутити,ми були дуже щасливими.
Збоку це виглядало так: стоїмо ми двоє закутані в одіяла і в один момент вони спадають і хлопець крутить мене на руках. Напевне смішно.
Ми ще довго дурачились,але все одно прийшов час вдіватись. Коли вже вдягнулися,спустилися на перший поверх. Через декілька хвилин прийшли Дарек з Лауреттою. Ми сіли в таксі і поїхали в місто. Зупинились біля кафе і пішли поїсти. Ми заказали собі кави і чаю з дисертами і чекали поки принесуть заказ.
-Чому ви сьогодні такі щасливі?-запитала Лауретта.
-У нас просто є хороша новина.-Дейв подивився на мене і зловив за руку.-Ми вирішили вже одружитись.
-Невже?-перепитав Дарек.-Вітаємо вас. І коли плануєте святкувати?
-Ми ще не вирішили,але вже будемо тим займатися.-говорив Дейв,в нас посмішка не спадала  з лиця.
-Я буду допомагати Лілі вибирати плаття.-зраділа Лауретта.
-Давайте закажемо ще й вина.-запропонував Дарек.-Раз в нас такий повід.