Ось воно,кохання

Неочікувана поїздка

Всім привіт,мене звати Лілі Джонс. Мені 17 років і я навчаюсь у 10 класі. Ми з батьками живемо в центрі Берліна. У мого батька великий бізнес по всій Німеччині,тому мені всього достатньо. Моя мама допомагає батькові з бізнесом,саме на роботі вони зустрілись і закохалися один в одного. Я одна дитина в сім'ї і батьки надають свою батьківську любов тільки мені. Я найкраща учениця в класі,вмію постояти за себе і близьких мені людей. Моя подруга Міа Гібсон,яка зі мною завжди,також з багатої сім'ї і вона також не погано вчиться.

Одного вечора ми з батьками вечеряли. Як завжди все проходили спокійно. Але батько порушив цю тишину.
-Дівчата,як ви дивитись на те,щоб поїхати кудись у теплу країну.

(Зараз зима)

-Гарна ідея,а куди?-не відриваючись від тарілки сказала я.
-В Таїланд!-весело сказав тато.
-В Таїланд??-піднявши голову здивувалася я.-Я завжди мріяла туди полетіти!-крикнула я і підбігла до тата обнявши його.-Хочу в Таїланд,будьласооочкаа.
-Добре,добре.-Усміхаючись говорив тато.
-Але Лілі,ми поїдемо не одні.-сказала мама.
-А з ким?-здивовано запитала я.
-Пам'ятаєш сім'ю Дюпрі?-я відпустила батька і сіла на своє місце.-Щось не так?-запитала мене мама.
-Ні,ні все добре. Я їх дуже добре пам'ятаю. А коли ми поїдемо?
-На наступний тиждень. Ми тебе відпустимо зі школи.
-Добре,але мам,мені потрібен літній одяг.-милими оченятами подивилась я на маму.
-Можеш піти з Мією по магазинах і скористатися карточкою.
-Дякую,а чому саме вони поїдуть з нами?-запитала я.
-Їхня сім'я переїхала до Берліну тиждень тому,зараз вони зупинилися у готелі і чекають поки у їхньому новому будинку закінчиться ремонт. Доречі, вони житимуть по сусідстві з нами.-радісно сказав тато.-А я з містером Дюпрі підпишемо контракт і об'єднаємо наші проекти в один великий.
-Їхній син також приїде?-тихо запитала я.
-Так,і він буде вчитися в одному класі з тобою.
-Що?А він не може піти в інший клас? Наприклад Б чи В? (Я вчилась у А класі)
-Нехай він сам вирішує,але він буде вчитися в твоїй школі і це факт.

Ви напевне подумаєте,хто ж цей Дюпрі,якого я не хочу бачити в своєму класі? Його звати Марк і ми з ним досить часто в дитинстві спілкувались. Я в нього була закохана.

Flashback
-Мааарк.-бігла я до хлопця і на лиці була усмішка.
-Оо,Лілі,що ти тут робиш? І чому ти так виглядаєш? -я була вдягнута у плаття і туфельки.
-Я...я хотіла тобі дещо сказати.-не впевнено говорила я.
-Говори.
-Ти мені подобаєшся. Дуже дуже сильно.-сказала я хлопчику десь так 10-ти років.
-Але ж ти мені не подобаєшся.
-Але ти так добре до мене ставився.-тихо промовила я.
-Ти ще мала і наївна. Я б ніколи тебе не полюбив.-з насмішкою говорив Марк. Після чого я просто побігла додому з сльозами на очах.
Flashback end