Тайм-аут.
Сьогодні.
Зараз.
Прямо зараз.
На твоєму вікні росли фіалки,але в один ранок загинули.
Ти не піклувався про них.
Вони замерзли від твоєї неуважності і відсутності.
Вкотрий раз вдаряюсь об береги і знову, як вперше розбиваюсь.
Наче Титанік.
Ні, я не великий, грандіозний корабель.
Я маленький човник. Який замерзає,кришиться. Який постійно треться об айсберг,хоче зігрітись,хоче тепла і ласки.
Але його розколюють. Навпіл. Хвилі розносять уламки. Вода заповнює щилини. Айсберг жорстоко відкидає уламки,як щось не потрібне.
Айсберг це ти.
А я пливу собі ушкодженим човником далі,якнайдалі.
Я гребу щосили швидше,в іншу сторону від тебе. Я безсила.
Хвилі все знову і знову повертають назад.
Я не маю сил, слова втратили сенс, а крики вже недоречні.
Мені потрібна ніч,зоряна ніч. Вночі зазвичай море спокійне.
Мені потрібна тиша.
Залиш мене хоча б до світанку, залиш мене з зорями серед води.
Обіцяю я нічого не розповідатиму їм.
Я беру тайм-аут.
Я маю право на тайм-аут.
YOU ARE READING
Листи,які ти ніколи не отримаєш.
RomanceЯ напишу книгу,в якій Ти до мене обов'язково повернешся. Я закриваю очі,намагаюсь не згадувати і знову бачу тебе. В інших бачу тебе. Мені до біса тебе не вистачає...
