The Redfornd-Blek Heir

частина 1

Моє життя почалося не з магії. Воно почалося з тісного, запорошеного чулана під сходами в будинку на околиці Лондона, де жила моя тітка Брунгільда Пікль. Для мене вона була просто тіткою Брунею, жінкою з обличчям, що нагадувало сушений чорнослив, і серцем, схожим на камінь.
Я знала себе небагато. Лише те що може ім'я - Астра Пікль, і що мої батьки загинули в автокатастрофі коли мені був лише рік.
Тітка Брунея ніколи не втомлювалася нагадувати мені, який я тягар. «Ти нікому не потрібна, Астро, - шипіла вона, замикаючи мене на ніч. - Будь вдячна, що я взагалі тримаю тебе тут».
Але в цьому сірому, безрадісному світі зі мною траплялися дивні речі. Іноді, коли я була дуже зла або налякана, речі навколо мене починали поводитися ненормально. У сім років я якимось чином опинилася на даху початкової школи, хоча навіть не пам'ятала, як туди потрапила. У дев'ять років у тітки Брунеї раптом посиніло волосся після того, як вона змусила мене прибирати весь будинок. «Дитя диявола!» - верещала вона, б'ючи мене рушником. Я не розуміла, чому це відбувається, але знала, що ці дивацтва - моє єдине, хоч і лякаюче, джерело надії.
Ранок одного такого дня.
Я прокинулася о восьмій та пішла зробити сніданок, тітка Брунгільда була на роботі, тому до п'яти вечора я була вільна. Поставивши чайник на плиту я сіла на старий диван та взяла книгу, почитавши та випивши каву я погодувала нестерпного кота Барка та пішла прибирати в моїй так званій кімнаті. Коли тітки немає вдома я вмикаю музику на весь звук, не знаю як її сусіди ще не пожалілися на мене. Так я провела цілий день за прибиранням будинку та саду, коли я чую що тітка Брунгільда повертається додому я зачиняюся в кімнаті.
Сідоволоса у віці жінка зайшла до будинку, кинувши пакети після магазину вона пройшла до кухні та сіла на диван увімкнувши телевізор.
-Гей ти! Зроби мені кави та забери пакети з коридору.
Сказала жінка та закинула ноги на столик, дівчина вийшла з чулану забрала пакети та віднесла до кімнати, коли вона прийшла чайник почав сильно кипіти.
-Ти що не чуєш що він кипить? Ти зовсім глуха?
Дівчина глянула на жінку а потім на чайник, вона його не ставила, він просто почав кипіти, наливши чаю вона піднесла його тітці, на мить вона задумалась і пролила напій на ковдру, тітка вскрикнула та дала їй ляпаса.
-Я бачу ти давно не голодувала прокляте дівчисько! Я не потерплю такого відношення! Ти така як і твоя мати сучка яка покинула тебе біля мого будинку!
-Не смійте так говорити про мою матір!
Крикнула дівчина як ззаду неї розбився бокал з під вина та люстра. Жінка тільки глянула на Астру та наказала прибрати. Такі сварки в їхньому дому бувають часто, навіть занадто...