Photography

١

Містер Кім не стримався та фиркнув, дивлячись на те, як водій глушить мотор.

На краю дороги зупинився доволі дорогий для простої людини, Marquette 1930 року випуску.

Почувся хлопок дверей - Містер Кім Техьон, вискочив із машини, сердито грюкнувши дверима.

Водій здивовано дивився на те, як головний редактор лондонської газети "Street Time", витягує із салону шкіряний дипломат, та крикнувши щось на подобі: "Я пішки!" Знову грюкає дверима так, що аж скельця у вікнах задзвеніли.

Кім Техьон завжди любив порядок та чистоту. У його кабінеті завжди царював порядок, вікна завжди помиті, а рукави білосніжної, ідеально випрасуваної сорочки, завжди були без єдиної плями чорнила. Його любов до порядку була видна навіть у відредагованих ним статтях - кожен абзац виглядав акуратно і зібрано.

Одним із пунктів його перфекціонізму було те, що він ненавидів запізнюватись, а ще не любив коли інші запізнювались.

Тому ідеальне враження на містера Кіма можна було справити тільки вчасним приходом, та чистим одягом.

Але на жаль, сьогодні його день точно не складався.

На вулиці стояла осінь, а якщо поглянути на календар Техьона, то можна побачити як 27 вересня було акуратно обведене червоною ручкою.

Цим кольором Кім завжди обводив день засідання, це значило що він неодмінно мусить прийти вчасно.

Саме тому, сьогодні він прокинувся на годину раніше ніж завжди, зібрався, акуратно склав речі у дипломат, та почав чекати час приїзду водія, який мав відвезти його до головного офісу.

Першим розчаруванням стало те що водій не просто запізнився на 15 хвилин, як деколи буває у інших випадках, а на цілих 43.

Техьон взбісився такою несправедливістю, але пробачив, і сподівався що хоча би встигне до початку засідання.

Скоріш за все це або зірки не склались, або ранок підсунув йому ще одну підставу, але як тільки вони пробились у центр, вони наткнулись на гігантську пробку.

До початку засідання залишалось 24 хвилини, шлях до офісу шляхом Техьона займав 15 хвилин.

Вибір було зроблено.

Прошипівши крізь зуби водію щось на подобі "Я пішки", Техьон вискочив із машини, і не забувши прихопити дипломат, він прийнявся петляти вулицями, намагаючись дістатись до офісу якомога швидше.