він відсторонено дивиться у вікно.
ніби там транслюють непогане кіно,
ніби там щось важливіше за буденне,
щось приховане, бажане, потаємне..
інший на сцені промовляє слова.
його не впізнати. Ця людина - нова.
можливо він думав себе обманути,
що зрештою вирве із серця ці пути?
обидва щось кажуть, та їх голос не чути.
вони знову мовчать, бо бояться забути,
те безхмарне минуле, рану ту, що болить.
для обох - це інтимне, а для світу - лиш мить.
