𝓡𝓮𝓪𝓬𝓽𝓲𝓸𝓷 𝓢𝓽𝓻𝓪𝔂 𝓚𝓲𝓭𝓼

[Реакція 7]

- Тепер ми спокійно поговоримо. Адже якщо й далі бігатимеш від мене, я пристебну твоє зап'ястя до мого, після чого ми все одно поговоримо.

Со Чанбін

Чанбін кошмарно приревнував тебе до Синміна, на що ти лаялася на нього, оскільки Кім всього лише навчав тебе вокалу і правильному диханню під час виконання. Всі мембери дуже любили тебе і були впевнені в тому, що ти будеш вірною Чанбіну, тому вони рішуче стали на твій захист, вставляючи мізки своєму другові, адже той запросто міг втратити тебе.

Трохи охолонувши від цієї ситуації, Чанбін вибачився перед Синміном за свою поведінку і трохи пізніше почав роздумувати над варіантами вибачень перед тобою, адже йому було дуже соромно за те, що так образив тебе.

Купивши твої улюблені квіти, він поспішав додому, де чудово пахло твоєю фірмовою випічкою, і з лагідною посмішкою пройшов на кухню, закохано спостерігаючи, як ти рухаєш стегнами в ритм пісні.

- Кошеня, привіт. - пролепетав Бін і ти демонстративно промовчала, на що він відклав квіти, підходячи до тебе зі спини, обвиваючи руками талію. - Я знаю, що винен перед тобою, Т/і.. Ви так зблизилися останнім часом з ним. Мені було дуже страшно навіть від думки того, що можу втратити твоє кохання.

- Гаразд у мені ти невпевнений, але як ти міг подумати, що Мін здатний на такі речі? Ти ж чудово знаєш, що ми обоє любимо тебе і ніколи б не зробили так з тобою, Бін. - спокійно кажеш ти, повертаючись до нього і помічаючи смуток у його очах.

- Знаю, і мені кошмарно соромно за свою поведінку. Я вибачився перед Міном, але тепер хочу вибачитись перед тобою. Ти дуже хороша, Т/і.. Пробач мені за те, що навіть подумав про те, що можеш мене зрадити.

- Дурник! Йди сюди. - витягуєш до нього руки, а хлопець як дитина притулився в твої обійми, цілуючи в маківку.

- Пробач.. Прошу.. - прошепотів Бін, після чого ти обвила долоньками його щоки, цілуючи в губи.

- Все добре.. Я тебе дуже кохаю, Бін.. Правда.. - притискаючись до хлопця міцніше, ти заспокійливо погладила його спину.

- І я тебе шалено кохаю, маленька.

Хван Хьонджин

Ви сперечалися з ним. Він наполегливо доводив тобі, що легко може прожити і без твоїх обіймів, а ти навпаки доводила те, що й дня Джинні не витримає без твоїх дотиків. І ти мала право на всі сто відсотків. Під вечір Хьонджин почав потихеньку рухатися до тебе, а ти відповідно відсувалася назад, адже попередила про те, що ігноруватимеш його, раз він робить такі заяви. Той, звісно, не зрадів цьому і без дозволу посунув тебе до себе, після чого закинув ноги, блокуючи буквально всі можливі виходи.