"Вампір може полюбити людину, не тільки через кров?"( Вічність між зірками)

Початок літніх канікул, пригод і незабуваємих емоцій

День цей, був звичайним, але не для Джісона. Джісон вперше за його недовге життя поїде на канікули до улюблених дідуся і бабусі. Одним словом Джісон дитина, йому приблизно 8 років, і він з нетерпінням чекає на зустріч з родичами.
Родичі його жили у маленькому селещі біля гори, і лісу, з одного боку селище окружляло високі укриті зеленою травою і барвними квіточками—гори, а з другого боку густий зелений ліс, повним нескінченними таємницями і загадок.
Джісон з нетерпінням чекав закінчення другого класу, щоб нарешті піти у цю подорож.

31 травня, завершення навчального року. Весела малеча, і сумні старшокласники. Кульки і ленти. Квіти і цукерки. Сльози щастя, і сльози ідучих у вільне життя дев'ятикласників і одинадцятикласників.
Джісон як його однокласники, були раді. Раді що поїдять у відпустку, або як і Хан до родичів. Хтось поїде на море, хтось у гори, хтось у інше місто, країну. Всі були зайняті, всі щось робили, чекали.

Ось і закінчення цього свята. Учням дали подарунки у вигляді цукерок і шоколадок, деякі діти з вчителем пішли у ресторан.
Джісон теж мав йти у ресторан, але все ж зібрання чемоданів йому було важливіше, тому він швиденько за ручку з мамою поспішив додому.

[20:00]
Джісон вже зібрав сумку з речами, іграшками. Та вже чистив зуби у ванній. Мати похвалила Джісона, та попросила хлопця щоб скоріше ляг спати, бо у 6:00 підйом!!
Джісон ляг спати. Йому снився дивний загадковий і немовби реальний сон:
Від його лиця:
—Де я? Що я тут роблю...Якесь дивне місце— Джісона окружляв великий темний ліс, з кожного боку були дерева, дерева... зрозуміло що Джісон знаходився посеред лісу вночі. — А що це?— З кущів почувся шелест, Джісон злякався не на жарт, з кущів були видні дві червоні пятна..— ЩО ТИ ХОЧЕШ???— Кричав він сильно— Не йди сюди!!!— до нього наближався кровавий вампір, а Джісон мов паралізований стояв, і не міг ворохнутися—НЕ ТРЕБА..— і у горло хлопця вперлися клики вампіра. Хлопець мов і в реальності почув цей біль, і прокинувся.