Листи,які ти ніколи не отримаєш.

Не вірь гравітації,разом ми вмієм літати.

"Куріння вбиває"
Ця надпись одразу впадає у вічі з вітрини магазина.

Куріння вбиває?
Хіба в пачці міститься уся смертність?
Хіба кожен знаючи це,не кине цю отруту?
Не куріння вбиває...
Навіть,ні алкоголю,ні табаку,ні снайперу не властиво так вбивати,як людина сама вбиває людину.
Відчуття не потрібності вбиває ліпше усього.

Колись я відчула на собі тей погляд ,який ніколи не відчувала раніше.
Наче удар блискавки серед зими. Наче найяскравіший промінь,який сліпить очі взимку.
Я відчула велике щастя в такому маленькому погляді.
В мені проростали квіти. Я люблю ромашки,тому саме вони прикрашали мою душу,коли ти був поруч.
Від твоїх очей п'яніли мої уста. Від твоїх очей шалено п'яніла я.
Від твоїх шампанських очей.

Твої руки вже не обнімають,
Душа вже крила не має,
Моє серце завжди відкрите тобі,моє серце завжди буде поруч.
Мені не страшна спека в пустелі,не страшне опале пожовте листя...
Я намалюю зорі на стелі.
Наші зорі неземні.
Разом люди стають яскравіше зірок,віриш?
Ось бачиш їх?
Давай же мені долоню...
(Я вже забула ніжне сплітіння наших долонь)
Не вірь гравітації,разом ми вміємо літати.