Їх час ще не настав. Сьогодні вони виживуть

Хто вона?

Вона ще зовсім юний солдат, хоча і достатньо здібний. Інколи занадто віддається емоціям і діє нерозумно. Але все-таки як же майстерно її руки роблять смертельний поріз для титана на його шиї. Як впевнено рухається тіло по відомих усім тросах. На полі бою поряд з нею завжди йде спокій, проте в душі вона точно тріумфує, коли той чи інший маневр вийшов саме так, як вона його задумала.

Інколи дівчина задумується над тим, як вона виглядає у самому центрі того пекла, що зветься поле бою. Насправді зовсім звичайно: щільна тканина обтягує досить стрункі ноги, вздовж і впоперек розмістились ремні, в руках два клинка, плечі покриває зелений плащ, на якому видніються відомі крила свободи. Саме через це вона тут, заради найбажанішого у цілому світі – свободи.

Вона могла обрати зовсім інше ремесло – більш приємне і безпечне. Але ні... Вона тут. Ризикує життям в одному строю зі своїми товаришами заради волі, якої можливо не існує і ніколи не існувало. Де гарантія цього поняття, про яке всі відчайдушно твердять і якого всі так бажають? По цей день не з'явилось ні однієї людини, що змогла б розповісти про свободу. Але вони продовжують боротись, поповнюючи списки смертників.

Чи задумувався він хоча б раз над тим, щоб прикінчити її?

Безперечно так.

Вона може проігнорувати наказ прямо під час бою, за що вже отримала не одну пару покарань. Але, не дивлячись ні на що, вона приймала і виконувала усі до єдиного: це була нічна варта і, наприклад, прибирання конюшень. Вона цінувала справедливість і завжди визнавала свою непокору. Вона із тих, хто піде проти наказу, ризикне життям, але врятує товариша. А потім ще й прийме покарання. Ось такою особистістю вона була.

Леві завжди дивувався, з яким захватом вона приймається за виконання покарання, ніби це їй приносить задоволення, як з легкістю визнає свою помилку. Проте він цього ні одного разу не показав, не надав своєму подивові візуальних характеристик. Можливо, вона просто не в здоровому глузді, може це дівчисько втратило його ще на першій вилазці за стіну. Інколи дійсно здавалось, що вона шукає смерті, наздоганяє таку повсякденну річ для солдата, та все ніяк не може врешті наздогнати. Можливо, вона грається з долею, перевіряє удачу, ось так кожного дня кидаючись до рота титана. Безперечно солдат, що знайомий з нею зовсім недавно, так і подумає. Але капітан знає, що вона кожного дня віддає своє життя на ризик заради двох речей: товаришів та загальної мети.