в зародку землі я ще не дозріла
волосся сплітається з корою
ноги торують шлях до ядра землі
а я все ще не с тобою
світе
я все тягнуся до життя до світла до тьми твоєї
я все уявляю що ти єси
все хочу побачити тебе торкнутися тебе
пізнати тебе хочу відкрити тебе
дістати твою середину твою глибину твою повсякденність й твою правду
все хочу своїми грудьми й обличчям впасти тобі під варту й благати про заслужене щастя на цій бездонній й глухо затертій пилом людській землітак гаряче
і так водночас сумно
бо все що тут є
це лава
і я його фонтан
який ось-ось
вийде на зовні
й зацвіте червоним гожим квітом
YOU ARE READING
а м п у т о в а н і к в і т и
Poetry«ампутовані квіти» нова і друга моя збірочка віршів дає свій початок з 12 червня 2021 року. свою першу збірку «сУцІльнИй хАОс» я розпочала заповнювати теж у літку і маю надію що вона вам сподобалася адже вкладено не лише більш ніж життя а й вкладени...