Розділ: блакитний
моє життя - не пройдений за мить
мокрий пронизний дощ
моє життя - це довга й протяжна гроза
з блискавкою й громомі ця гроза щохвилини щосекунди
вигримує у моїх ребрах
і ця гроза все життя
виблискує у моїх очах
й набирається немов Океан
і випливає із нього скалічений Левіафан
виспівує він з душі моєї музики
скалічених цуценят
виспівує з душі моєї немов
заколоте списами дитинчаі душа ж насправді забагато відчува
як і серце що у крові дозріва
вона вбирає у себе
усі болі жалі муки гріхи спокути
сама ж пуста потім стає як діра понура
і хто ж готовий стати відповідальним
за свою провину?
за душу оповиту?
за душу цнотливу?
за душу що втратила життя й любов соковиту?і щогодини і щохвилини і щонайпротяжнішої днини я неперестаю ні на мить мріяти про те
що душа моя
та душа що дійсно належить мені
закладена в найглибокіші земні глибини
у найглибокіші закутані таємністю буття могили
я не перестаю і ніколи не перестану
бути впевненою у тому
що моя душа чекає на мене там
де життя і смерть
споконвічно єдині.
ВИ ЧИТАЄТЕ
а м п у т о в а н і к в і т и
Poetry«ампутовані квіти» нова і друга моя збірочка віршів дає свій початок з 12 червня 2021 року. свою першу збірку «сУцІльнИй хАОс» я розпочала заповнювати теж у літку і маю надію що вона вам сподобалася адже вкладено не лише більш ніж життя а й вкладени...