Вибір за тобою, Тереса

Передмова

Мені сьогодні 18.
Я йду по темній вулиці.
Чому вимкнули ліхтари?
За мною слідкують 4 постаті. Вони однакового зросту,  набагато більші за мене.
Яка я дура, що не поїхала сьогодні на машині.
Я пришвичуюсь. Вони надто близько.
Я бачу свій дім.
Ключи ... Де вони?! Чорт забирай, де мої ключи ?! По карманах немає, в сумці теж. ДЕ Я ЇХ ЗАГУБИЛА?! Матінко рідна, мене зараз вб'ють.
Добре, в сумці є три ножі, я можу підставити три ножі до їхніх сонних артерій . Тереса, їх чотири! Добре план з ножами відкидаю.
Я так не можу треба запитати, що вони від мене хочуть. Вони напевно не очікують такого.
Я  розвертаюся  до них обличчям. Вони в  масках?!
-ЩО ВИ ВІД МЕНЕ ХОЧЕТЕ? – я кричу на всю вулицю
-Кошенятко, я все чекав поки ти розвернешся до нас.-- той що посередині знав  мої дії. ЯК?!
Звідки..
-Тереса, я знаю про тебе все – може це він вкрав мої ключи?
-Окей. Де мої ключи? Хто ви такі?
-Кошеня, багато питань – він визиває в мене гнів.
-Як вас звати? можно мені хоча б це знати? –  я зараз заберу в нього свої ключи, та піду додому. Там подзвоню до поліції та розповім, що за мною стежать чотири психа. Скажу їхні імена. Їх затримують і все, я можу не переживати.
-Мерфі Міллер  – відповів той який звертався до мене.
-Лука Міллер– відповів той, що стояв зліва від Мерфі
-Ітан Міллер – відповів той, що стояв зправа від Мерфі.
-Кастл  Міллер – відповів той, що стояв біля Ітана.
Вони брати...