Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 41

— ......Я справді була як жебрачка, — слабко усвідомлювала я, озираючись на минуле.

Можливо, і справді набагато краще було бути "підставною принцесою", а не тією, ким я колись була.

— Навіть не згадуй, це все у минулому.

Я підхопилася з ліжка. У такі моменти мені треба було рухатись. Якщо я залишатимусь на місці, це лише занурить мене у похмурі думки.

Я накинула шаль і вийшла з кімнати, зібравшись на прогулянку.

Якраз тоді, коли я йшла коридором до сходів, пролунав чийсь голос.

— ......Леді.

Я випадково зіткнулася з дворецьким, який спускався з верхнього поверху.

— Куди Ви йдете? — з подивом запитав він.

— На вулицю.

— Ви збираєтеся на Східний пагорб, подивитись на феєрверк?

— ......Східний пагорб? — запитала я, бо не одразу згадала, де це було.

Невеликий пагорб, куди мене недавно відвів Деррік.

Щороку в останній день фестивалю Пенелопа, мабуть, ходила дивитися феєрверк. Я дізналася, чому герцог поставив таке запитання за вечерею.

— Ні.

Я відразу похитала головою. Я не була настільки романтичною, аби пройти всю дорогу вверх лише для того, щоб побачити феєрверки.

— Тоді куди......

— Мені нудно.

Обличчя дворецького розгублено скуйовджилось. Можливо, було доволі незвично бачити, як така незріла дівчина, що до цього була такою передбачуваною у своїх діях, раптово змінила свою поведінку.

Але це не мало значення. Лиходійка неодмінно буде діяти за примхою.

— Щоб відсвяткувати перемогу, фінал цього фестивалю буде набагато масштабнішим, ніж торік...... Феєрверки будуть всюди.

Я не знала, чому дворецький затримує мене і розповідає це. Було дуже незручно зустрітися з ним після того, що сталося на вечері раніше.

— Добре, тоді......

Я пройшла повз нього.

— Леді Пенелопо.

Від того, щоб спуститись сходами, мене знов зупинив наполегливий голос.

— ......Що?