****
Кататися на площі було крутіше, я була серед, можна сказати, своїх, тобто таких же скейтерів. Я злилася докупи зі скейтом, ми були одним цілим, ті уроки не далися дарма. Незнайомі мені люди, показували різні трюки та вчили мене, я намагалася їх повторити і навіть деякі виходили, я забула слово дискомфорт і просто насолоджувалася цим часом.
Після катання, я поїхала додому. Поставивши розігрівати їжу, я сіла на диван, раптом задзвонив мій телефон, то був Старк.
- Алло, - сказала я взявши слухавку.
- Привіт Хейлі, ти дзвонила? Просто я був тоді зайнятий, не чув, ось тільки зараз побачив пропущений від тебе, - мовив він.
- Та дзвонила, просто хотіла запитати .. - я замовкла.
- Ну що запитати?
- Емм.. ви не зобов'язані, але все ж таки хочу запитати, - м'ялася я, на мене це не було схоже, - завтра у мене церемонія вручення дипломів.
Хейлі ти ж не ганчірка, так чого
так мнешся?- Та знаю, я вже все знаю про тебе, - перебив мене Тоні, - і якщо ти хотіла запитати чи прийду, то я б хотів звичайно прийти, не можу пропустити таке, але... тебе не буде бентежити мою присутність? Ти казала що не хочеш, щоб хтось знав хто я тобі.
- Знаєте.. здається я вже готова, нехай всі знають, мене не буде бентежити, правда сподіваюся що за мною не будуть бігати журналісти і світити постійно на мене камерами, - я хмикнула, - ну якщо і вам буде це зручно.
- Мені взагалі начхати на цих журналістів, нехай світ дізнається що рід Старків продовжився, я не соромлюся того, що ти моя дочка Хейлі, головне щоб ти цього хотіла.
- Емм ну чудово, я цього хочу, - посміхнулася я, - тоді побачимось завтра.
- Я заберу тебе і поїдемо на церемонію, - сказав чоловік, - відповім відразу на твоє запитання, так я знаю, що Сара поїхала на нічну зміну і не зможе відвезти тебе завтра.
- Мгг зрозуміла, - я похитала головою, - кінець зв'язку.
Я вимкнула мобільний. Підійшовши до своєї шафи, я відчинила дверцята. У ньому висів мій костюм на завтра, не думала, що так швидко його вже одягну. Начебто недавно тільки пішла до школи, а тут уже випуск. Завтра важливий день у моєму житті, «Сама не вірю що це трапиться» але я не нервувала, жодних негативних тривожних емоцій та відчуттів не було. Я на якийсь час відключила їх, вони ні до чого.
YOU ARE READING
Дᥲմ ⲙᥱні ɯᥲнᥴ
FanfictionХейлі Евелін Байєрс здавалася простою дівчиною, ученицею "Manhattan high school", з купою проблем ... але насправді вона щось більше. Вона має свій секрет, про який жодна жива душа не знає. ця таємниця, яка виколола всю її душу. У цьому фф будуть де...
- Гᴧᴀʙᴀ 21. ᴨᴏʍᴄᴛᴀ ʍᴏжᴇ буᴛи ᴄᴏᴧᴏдᴋᴏю
Start from the beginning